Читати книгу - "Розлучення. Він кохає іншу, Альбіна Яблонська"

— Добре, я зрозуміла. — Присіла на стілець і спробувала заспокоїтися. — Скажіть, які можна придбати для її віку. І я все куплю. Тільки випишіть електронний рецепт, щоб я в аптеці показала.

— Було б добре, якби я міг.

Після цих слів у кабінеті запанувала тиша. Тільки Аврора періодично покашлювала. І було чутно, як вона хрипить. Їй знову не вистачало повітря.

А я не могла зрозуміти, у чому проблема.

Чому лікар усе ускладнює?

Чому він просто не випише цей дурний рецепт?

— Я маю за це заплатити? — сказала я в розгубленості.

Потягнулася за гаманцем.

Та тільки лікар узяв мене за лікоть.

— Ні. Проблема в іншому. Ліки протипоказані діткам, як Аврора.

— Тобто? Вони не розраховані на її вік?

— Вони не розраховані на тих, у кого є вада серця. Як у вашої доньки... Я не можу вам виписати жоден із діючих препаратів, поки в Аврори вада.

Мої пальці дрібно затряслися.

Ава народилася з вадою серця.

І її мають прооперувати, коли виповниться вісімнадцять років. До цього віку рекомендують дотримуватися здорового способу життя і стежити за тим, що дитина їсть, п'є. Особливо дивитися на компоненти ліків.

Інакше будуть ускладнення.

Їхню серйозність неможливо переоцінити.

Серце може просто зупинитися, якщо прийняти «не ту пігулку».

— Але ж... — намагалася я знайти вихід із лабіринту. Дивилася на доньку і відчувала, як зрадницьки дере десь у горлі. — Має ж бути рішення? Хіба ні? Не може такого бути, що нічого не можна зробити — Ава просто задихнеться! Ви ж самі мені сказали це щойно!

— Через ваду медикаментозна терапія неможлива... Звичайно, я вам випишу слабкодіючий препарат. Але його вистачить ненадовго. Симптоми будуть погіршуватися. Напевно ви помічали зміни останнім часом? Дівчинка погано спала, прокидалася ночами. Багато кашляла без причини.

— Так, — кивнула я. — Це так. Я гадала, що це звичайна застуда. Але тепер зрозуміло, що все гірше, — вимовила я і почала плакати. Губи кривило від гіркоти. Було так її шкода. Не могла придумати, що зробити. Щоб їй стало знову добре, як раніше. — Усе набагато гірше. Усе жахливо. Це катастрофа. Адже що мені тоді робити? Що мені накажете робити як матері? Сидіти й дивитися, як вона задихається? Як вона потихеньку вмирає?!

Медсестра накапала мені заспокійливого у воду і дала склянку, щоб я випила.

— Я всього лише лікар. Я не чарівник. Магія тут не працює. До того ж, ваша ситуація не унікальна. У країні є тисячі дітей з аналогічною проблемою. Поки що медицина не навчилася справлятися відразу з двома важкими завданнями, як у вашому випадку... Якби не було вади серця. Або ж дівчинка була старшою.

— Зробіть операцію раніше! — Лікар відкинувся на спинку стільця. І просто мотав головою. Не погоджувався. — Давайте не будемо чекати повноліття — зробимо операцію на серці просто зараз! Щоб Аврора могла жити, могла дихати! Я не можу сидіти і спостерігати за цим кошмаром склавши руки!

— Я вас розумію, Яно. Розумію. Як людина і як батько — я вас чудово розумію. Але повірте мені. Якби у вашій ситуації можна було зробити операцію без ризику для життя просто зараз — ми б це зробили. Саме так би все і сталося... Бувають випадки, коли доводиться все зважувати. І обирати менше із зол.

— Ви пропонуєте чекати? Просто чекати — і все? Такий ви пропонує план дій?!