Читати книгу - "Видозмінений вуглець"

— Слухайте, я мушу йти. Побачимося.

— Побачимося, — я подивився, як спорожнів екран, а тоді Ортеґа повернулася з зайнятого місця біля стіни. — Зрозуміла?

— Так. Сьогодні вранці я мала передати диски з пам’яттю «Гендрікса». Мурава, ймовірно, захоче знати, чому я взагалі забрала їх з Фелл-стрит.

— Це ж ваша справа, хіба ні?

— Так, але є норми, — Ортеґа раптом набула втомленого вигляду. — Ковачу, я не можу затримувати їх довго. На мене вже й так постійно кидають дивні погляди, бо я з тобою працюю. Досить скоро в когось неодмінно виникнуть серйозні підозри. У тебе є кілька днів на цей обман Банкрофта, але опісля…

Вона красномовно підняла руки.

— Ти не можеш сказати, що тебе затримали? Що диски в тебе забрав Кадмін?

— Мене перевірять на поліграфі…

— Не одразу.

— Ковачу, ми зараз змиваємо в унітаз не твою кар’єру, а мою. Я цим не ради забавки займаюся, мені довелося…

— Крістін, послухай мене, — я підійшов до неї й узяв її за руки. — Ти хочеш повернути Райкера чи ні?

Вона спробувала від мене відвернутись, але я не здавався.

— Крістін. Ти віриш, що його підставили?

— Так.

— Тоді чому б не повірити в те, що це зробила Кавахара? Катер, який він спробував збити в Сієтлі, розбився, пролітаючи над океаном. Екстраполюй цей факт і зрозумій, до чого він веде. Познач ту точку, де берегова охорона виловила Мері Лу Гінчлі в морі. Тоді нанеси на мапу «Голову у хмарах» і подивися, чи дає це щось.

Ортеґа з дивним поглядом відсторонилася від мене.

— Ти хочеш, щоб це було правдою, еге ж? Будь-що-будь хочеш знайти виправдання для гонитви за Кавахарою. Це просто твоя ненависть, так? Ще одна нездійснена помста. Тобі плювати на Райкера. Та тобі плювати навіть на свою подружку, Сару…

— Скажи це ще раз, — холодно відповів їй я, — і я тобі вріжу. Щоб ти знала, Сарине життя для мене важливіше за все те, що ми тільки-но обговорювали. І ніщо з того, що я сказав, не означає, що у мене є можливість не робити саме те, чого хоче Кавахара.

— Тоді який, бляха, сенс?

Мені хотілося потягнутися до неї. Замість задовольнити це прагнення, я здійняв догори руки, наче відсторонюючись.

— Не знаю. Поки що не знаю. Але якщо я зможу визволити Сару, то опісля може з’явитися якась можливість розправитися з Кавахарою. А ще може з’явитися можливість звільнити Райкера. Більше я нічого не кажу.

Вона якусь мить ще дивилася на мене, а тоді повернулася й підхопила куртку з підлокітника крісла, на який її поклала, коли ми прийшли.

— Я ненадовго вийду, — тихо сказала вона.

— Гаразд, — я так само замовк. Тиснути зараз було недоречно. — Я буду тут, а якщо мені доведеться вийти, залишу тобі повідомлення.

— Так, зроби це.

Ніщо в її голосі не вказувало на те, повернеться вона насправді чи ні.

Після того, як вона пішла, я ще трохи посидів у задумі, намагаючись хоч розвинути початкове уявлення про структуру, надану мені інтуїцією посланця. Коли телефон знову задзвонив, я, вочевидячки, вже здався, тому що на момент сигналу виглядав з вікна, думаючи, в яке місце в Бей-Сіті пішла Ортеґа.

Цього разу телефонувала Кавахара.

— У мене є те, чого ти хочеш, — без церемоній заговорила вона. — Сплячу версію ролінґівського вірусу буде доставлено до «СілСет Голдінґс» завтра вранці після восьмої. Адреса — Сакраменто, 1187. Про твій приїзд знатимуть.

— А активаційні коди?

— Будуть доставлені під окремим прикриттям. З тобою зв’яжеться Трепп.

Я кивнув. Законодавство ООН, що керувало передаванням і володінням військовими вірусами, було ясне, навіть прямолінійне. Інертними вірусними форами можна володіти як об’єктами для дослідження чи навіть, як довела одна чудернацька прецедентна справа, особистими трофеями. Володіння активним військовим вірусом чи кодами, за допомогою яких можна активувати сплячий вірус, та їхній продаж є правопорушеннями, переслідуваними за звинувачувальним актом ООН, і караються зберіганням від ста до двохсот років. У тому ж разі, якщо вірус було застосовано, покарання можна посилити до стирання. Звичайно, ці покарання застосовні лише до приватних осіб, а не військових командирів чи високопоставлених держслужбовців. Могутні ревнують до своїх іграшок.

— Просто зроби так, щоб вона швидко зі мною зв’язалася, — коротко відповів я. — Я не хочу витрачати більше часу зі своїх десяти днів, ніж потрібно.

— Розумію, — Кавахара вдала співчуття, неначе погрози Сарі висловлювала якась злісна сила природи, над якою не мав влади ніхто з нас. — Я перечохлю Айрін Елліотт до завтрашнього вечора. Номінально її викупає зі зберігання AT «ДжекСол», одна з моїх компаній, що займаються комунікаційними інтерфейсами. Ти зможеш забрати її з Центру Бей-Сіті приблизно о десятій. Я тимчасово акредитую тебе як консультанта з питань безпеки західного підрозділу «ДжекСол». Ім’я — Мартін Андерсон.

— Зрозуміло, — так Кавахара казала мені: якщо щось піде не за планом, то я, прив’язаний до неї, потону перший. — Це призведе до конфлікту з генетичним підписом Райкера. Він буде живим файлом у Центрі Бей-Сіті до завершення переливання в тіло.

Кавахара кивнула.

— Це вже вирішено. Твою акредитацію буде маршрутизовано через корпоративні канали «ДжекСол» до будь-якого індивідуального генетичного пошуку. Набірний код. У «ДжекСол» твій генний слід буде записаний на ім’я Андерсона. Якісь проблеми ще є?

— А якщо я натраплю на Саллівана?

— Комендант Салліван пішов у тривалу відпустку. Якась психологічна проблема. Він проведе певний час у віртуалі. Ти з ним більше не побачишся.

Поглянувши на зібране обличчя Кавахари, я мимоволі відчув холодний дрож. Прокашлявся.

— А повторна купівля чохла?

— Ні, — ледь чутно відповіла Кавахара. — Я перевірила характеристики. Чохол Айрін Елліотт не має біотехнічних удосконалень, які б виправдали витрати на його повернення.

— Я й не казав, що він їх має. Тут річ не в технічних можливостях, а в мотивації. Вона буде відданішою, якщо…

Кавахара на екрані нахилилася вперед.

— Мене можна на це вмовити, Ковачу. Але не більше. Елліотт одержить сумісний чохол, і хай вона за це дякує. Вона була потрібна тобі, тож будь-які проблеми з її відданістю, які в тебе виникнуть, стануть виключно твоїми проблемами. Я не хочу про це чути.

— Вона довше адаптуватиметься, — не вгавав я. — У новому чохлі вона буде повільніша, не така чут…

— Це теж твоя проблема. Я запропонувала тобі найкращих фахівців зі втручань, доступних за гроші, а ти від них відмовився. Ковачу, тобі треба навчитися жити з наслідками своїх дій, — вона зупинилася й знову посміхнулася. — Я перевірила дані Елліотт. Хто вона така, хто її рідні, який там зв’язок. Чому ти захотів вивести