Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

— Ви у своєму розумі? Тут Пекло! — яскраво-червоний старший чорт ледь не розривався від обурення.
— Знаю, що П-Е-К-Л-О, — по літерах проговорив чоловік, ніжачись в гарячому смоляному джакузі, — Але на РІЗДВО, я замовив бажання залишитися тут. Отож виконуйте.

При звучанні слова "Різдво", старшого чорта скрутило в завиток, а інші слова грішника болісно різали його сутність.
— Тут Пекло, — прохрипів він, — Шануйте наші традиції, термін вашого перебування у нас закінчується сьогодні рівно о півночі, в Новорічну ніч, після чого ви назавжди зникнете. У нас теж є сім'ї, дружини та діти. Ви не можете тут залишатися.

— Але ж моє бажання на Різ-д-во, — весело вигукнув грішник, бризкаючи смолою в чорта, — Я свої права чудово знаю. На РІЗДВО, я покаявся та попросив Всевишнього ще про одну вічність життя тут у вашому райському Пеклі. Мені тут подобається! Живіть з цим!

Чорта знову скоцюрбило. Про новорічні свята, премії, тринадцяту зарплату можна було забути. Такого в Пеклі ще ніколи не було. Про цю надзвичайну подію необхідно було доповідати у низ.

Прибувши до грішника, Сатана з дивом спостерігав, як той солодко приймав киплячі ванни, палко облизував гарячі пательні, ковтав вогняні кулі, словом — робив усе те, що й інші грішники, але з насолодою та пристрастю.

— Послухай мене людино, — звернувся він до грішника, — Я щойно від Всевишнього. Ми не можемо тебе залишити тут, але ми можемо подарувати ще один день Пекла перед відправкою на Землю.

Грішник піднявся з киплячої смоли:
— Ще один день? Для мене? День пекельних тортур? А потім на Землю? — пауза, — Дякую Господи, дякую Сатику! Ви... Ви не просто найкращі. Ви... Ох і як розвернуся ж там на Землі. Ех... Тримай мене планета!