«Руді Вовки» — повість про доісторичних людей, що жили біля Дніпра, в тій місцевості, яку пізніше називали Великий Лугом. Тепер там широко розлилося Каховське море. … Прадавні, безмежні, могутні ліси, повновода Велика Ріка, незаймані простори зелених лугів та долин, а серед них — володарі цих незліченних багатств, Руді Вовки — хоробре й дуже...

До книги увійшли оповідання та повісті, в яких у полі зору автора знаходяться соціальні та психологічні вчинки героїв. Вчений Паливода з повісті «Пригода на п'ятому горизонті» в ім'я істини наважується на ризикований експеримент, а геолог Ткач — герой гостросюжетної пригодницької повісті «Хамсин» — виявляє волю і мужність в найекстремальніших...

У повістях «Підземний факел» і «Зелена пастка» та в кращих оповіданнях письменника розповідається про мужніх радянських людей — прикордонників, чекістів, підпільників, яким за незвичайних обставин, у фантастично складних ситуаціях доводиться вести тривалий поєдинок проти ворогів миру й прогресу. До книги увійшли: ПІДЗЕМНИЙ ФАКЕЛ. Повість ЗЕЛЕНА...

До тому ввійшла автобіографічна трилогія «Дитинство», «Наші тайни», «Вісімнадцятилітні», яку письменник назвав літописом свого покоління. Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями....

«Сьомий хрест» — кращий роман Анни Зегерс. Історія семи ув'язнених, які втекли з гітлерівського концтабору Вестгофен і з яких тільки один зумів врятуватися, хвилювала читачів різних країн задовго до того, як книга змогла побачити світ в повоєнній Німеччині....

До книги увійшли соціально-психологічні романи відомої французького письменника Франсуа Моріака (1885–1970) — «Гадючник» і «Дорога в нікуди». В центрі творчої уваги художника — потворність людських взаємин в буржуазній родині, розклад яких відбиває кризу власницької моралі всього буржуазного суспільства....

«Вірнопідданий» — перша частина трилогії «Імперія», наступні томи якої, «Бідні» та «Голова», були створені в 1917–1925 рр. Але це водночас і цілком завершений, самостійний роман, до того ж, безумовно, найкращий у трилогії, а можливо, і найкраща книга Генріха Манна взагалі....

«…Я взагалі дуже об'єктивна людина, і я бачу світ таким, який він є, людей такими, якими вони є. В мене, напевно, жанр такий… У нас майже немає серйозної літератури, натомість дуже багато попси, стьобалова. Постібатися, приміром, як тринадцятирічна дівчинка ширяється, — це в них не чорнуха. Я з іншого боку дивлюся на такі речі. Що тринадцятилітній...