Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Спiви, Степан Васильович Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Спiви, Степан Васильович Руданський"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спiви" автора Степан Васильович Руданський. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Спiви, Степан Васильович Руданський» була написана автором - Степан Васильович Руданський, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Поезія".
Поділитися книгою "Спiви, Степан Васильович Руданський" в соціальних мережах: 

"Співи" Степана Васильовича Руданського – це справжній скарб української літератури, де кожен вірш звучить як мелодія серця народу. Ця збірка віршів переносить нас у світ української душі, де поєднуються любов до рідної землі, гумор, сатира та щирість.

🔹 Про збірку: "Співи" – це добірка поетичних творів, в яких відчувається глибока любов автора до України, її природи, людей і культури. Руданський використовує народні мотиви, пісенні інтонації та гумор, щоб відобразити життя українців у своїх віршах. Його поезії часто наповнені іронією, жартами та мудрістю, що робить їх особливо близькими для читачів.

🔹 Про автора: Степан Васильович Руданський (1834-1873) – український поет, перекладач, лікар та фольклорист. Народився у селі Хомутинці на Поділлі, в сім'ї священика. Руданський з дитинства захоплювався народною творчістю, що вплинуло на його подальшу літературну діяльність. Він навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії, а пізніше – в Петербурзькій медико-хірургічній академії. Руданський працював лікарем, але його серце завжди належало поезії. В його творчості відчувається глибока любов до українського народу, його традицій та мови.

🌐 На сайті readukrainianbooks.com ви можете читати книги онлайн безкоштовно і без реєстрації українською мовою. Тут зібрані бестселери та найкращі книги світу, які доступні кожному. Читання українських книг – це не лише приємне проведення часу, але й важливий крок для розвитку нашої мови та культури. 📖

Читання українською мовою сприяє збагаченню словникового запасу, глибшому розумінню літературних творів та зміцненню національної ідентичності. Це важливо для розвитку України та підтримки рідної мови. Кожен прочитаний вірш чи книга – це крок до збереження нашої культурної спадщини.

Руданський своїми "Співами" доводить, що поезія може бути одночасно глибокою і доступною, серйозною і жартівливою. Його творчість – це свідчення того, як важливо зберігати і розвивати рідну мову та культуру. Кожен вірш Руданського – це частинка української душі, яка співає про любов, радість і сум.

Тож запрошуємо вас на readukrainianbooks.com, де ви зможете насолодитися творчістю Степана Руданського та багатьох інших видатних авторів. 📚✨ Читайте, розвивайтеся, пізнавайте рідну культуру і мову разом з нами!

Важливо пам'ятати, що кожна прочитана книга робить нас мудрішими і багатшими духовно. А читання українською мовою – це ключ до збереження і розвитку нашої національної ідентичності. 🌟

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

ОЛЕГ - КНЯЗЬ КИЇВСЬКИЙ

I

Не у гості, а на кості

Ходили ко­за­ри.

Та не пи­во ж і їм бу­де,

А кров та по­жа­ри!

Вже зібрав­ся Олег віщий

На вра­жу не­до­лю,

Їде ко­нем білог­ри­вим

По чис­то­му по­лю.

Блищить бро­ня ца­рег­радська,

Шелом аж па­лає,

І кінь йо­го білог­ри­вий

Соколом сту­пає.

Олег їде чис­том по­лем,

Грає білог­ри­вий, -

Але хто ж то ко­ло гаю,

Як мо­ло­ко, си­вий?

Лиш па­ли­ця ко­ло нього

Та гуслі без струнів…

То ве­ли­кий ста­рець бо­жий,

То віщун Пе­рунів.

І Олег до то­го стар­ця

Коня по­вер­тає,

Через сідло пок­ло­нив­ся,

Віщуна пи­тає:

"Скажи мені, стар­че бо­жий,

пе­рунів про­ро­че,

чи жи­во я, чи не жи­во

сплю­щу свої очі?

І не бійся і не тай­ся,

Я дар­мо не схо­чу,

Я за сло­во прав­ди­веє

Тебе озо­ло­чу…"

"Та мені-то, - віщун ка­же, -

Нічого бо­ятись,

А зо­ло­том твоїм, кня­же,

Не озо­ло­ча­тись.

Не но­шу я срібла-зло­та,

Князів не бо­юся,

А що бу­де із то­бою,

Я не по­та­юся.

Щасливий ти, па­не кня­же!

Недолі не знаєш,

Та, як бу­деш уми­ра­ти,

Мене спо­га­даєш.

Слава твоя, кня­же, хо­дить

Помежи зем­ля­ми,

В Ца­рег­раді при­би­ваєш

Ти щи­ти на брамі.

Тебе, кня­же, не спи­ня­ють

Ні яри, ні го­ри,

Під то­бою за­ти­хає

І синєє мо­ре.

Твої броні зо­ло­тої

Мечі не ру­ба­ють,

І острії вражі стріли

Помимо літа­ють.

Під то­бою й білог­ри­вий

Чинить твою во­лю:

То літає, як ша­ле­ний,

По вра­жо­му по­лю,

То спи­ниться, як камінний,

Як ву­ди­ла здви­неш, -

А все-та­ки ти од нього,

Ти од ко­ня зги­неш!"

І по­ду­мав Олег віщий

Та й не довіряє,

Через гри­ву по­хи­лив­ся,

Із ко­ня злізає,

І кру­тую шию гла­дить,

І став про­мов­ля­ти:

"Жаль ве­ли­кий мені, ко­ню,

Тебе по­ки­да­ти!..

Таж ми ра­зом, вірний ко­ню,

Вийшли з Нов­го­ро­ду.

Разом пи­ли і му­ти­ли

Дніпровськую во­ду.

Таж ми ра­зом, вірний ко­ню,

Пролітали го­ри

І хо­ди­ли за сла­вою

Аж за синє мо­ре.

І, як щи­та в Ца­рег­раді

Прибивав до бра­ми,

На твоїх стре­ме­нах зло­тих

Я сто­яв но­га­ми.

Тепер годі, вірний ко­ню,

Йди собі гу­ля­ти,

А мені в твої стре­ме­на

Більше не сту­па­ти!..

У стре­ме­на не сту­па­ти,

В сідлі не сидіти

І з то­бою в чистім полі

Вітром не летіти…

Гуляй собі, вірний ко­ню!

А ви, мої діти,

У зе­ле­ну па­по­ло­му

Коня одягніте,

І да­вай­те йо­му пи­ти

Із мої кри­ниці,

І да­вай­те йо­му їсти

Ярої пше­ниці!.."

І вірнії йо­го слу­ги

Білогрива взя­ли,

А дру­го­го - во­ро­но­го

Князеві по­да­ли.

II

Ба, над­хо­дить і про­хо­дить

Не час, не го­ди­на,

Аж гу­ляє Олег віщий,

Гуляє дру­жи­на;

І срібнії й зо­лотії

Чари ви­хи­ляє

І давнії і новії

Бійки спо­ми­нає…

"А що ж кінь мій білог­ри­вий?"

Олег за­пи­тав­ся.

"Не пи­тай­ся, яс­ний кня­же! -

Слуга обізвав­ся. -

Давно уже білог­ри­вий

Гуляє на волі

Коло Дніпра ши­ро­ко­го

На чис­то­му полі;

Там вов­ки йо­го го­ду­ють,

Птахи дог­ля­да­ють,

Буйні вітри йо­го че­шуть,

Дощі ви­ми­ва­ють.

І на ньому уже, кня­же,

Зіллям зе­ле­ниться

Не зе­ле­на па­по­ло­ма -

Зелена тра­ви­ця".

І три­має Олег ча­ру

Та й не ви­пи­ває,

Похилився го­ло­вою

Та й собі га­дає:

"Не че­кав же мої смерті,

Згинув білог­ри­вий,

А де ж сло­ва твої віщі,

Віщуне ти си­вий?"

І поїхав Олег віщий,

Поїхали гості.

Коло Дніпра на бе­резі

Оглядають кості.

Там дощі їх роз­ми­ва­ють,

Порох за­си­пає,

І над ни­ми буй­ний вітер

Траву хи­ли­тає…

І олег на білий че­реп

Наступив но­гою

І го­во­рить: "Спи, мій ко­ню,

В мирі та спо­кою!

Та не жа­луй на Оле­га,

Що він те­бе ки­нув,

Що без нього ти без сла­ви

Серед по­ля зги­нув…

Не на ме­не, ко­ню, жа­луй,

Не на па­на сво­го,

На віщу­на, ко­ню, жа­луй,

Віщуна ста­ро­го!.."

Але зна­ти, па­не-бра­те,

Того не бу­ва­ло,

Щоби сло­во віщу­но­ве

Дармо про­па­да­ло.

І ще кості білог­ри­ва

Вода не об­ми­ла,

Як га­дю­ка у че­репі

Гніздо собі зви­ла.

І тілько йно Олег віщий

Череп нас­ту­пає,

А га­дю­ка у че­репі

Вже піну пус­кає.

Олег че­реп нас­ту­пає

З віщу­на сміється,

А га­дю­ка у че­репі

Вже пінить і в'ється…

Олег мо­ву по­чи­нає…

Скочив, як на му­ках:

Йому в но­гу зас­мок­та­лась

Чорная га­дю­ка.

І про­мо­вив Олег віщий:

"Твоя прав­да, си­вий!

Згубив ме­не мій кінь вірний,

Мій кінь білог­ри­вий!"

* * *

Зеленіє на мо­гилі

Свіжая дер­ни­на;

1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спiви, Степан Васильович Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спiви, Степан Васильович Руданський"