Читати книгу - "Місто без Бога, Alina Slynko"

Місто дихало холодним повітрям, розчиняючи людей у своїх бетонних стінах. Неонова реклама, автомобільні фари, гул метро—усе здавалося невпинною гонитвою за чимось, що вже давно втратило сенс. Тут ніхто не дивився вгору.  

Андрій притискав комір пальто, ховаючись від вітру, що ніби стирав його думки. Він приїхав сюди не шукаючи нічого особливого—просто тікаючи. Від минулого, від болю, від спогадів, які не хотіли залишати його у спокої.  

Колись він вірив. Колись він знав, що є істина, що є Бог, що є сенс. Але коли втрати стають надто великими, віра випробовується найжорстокіше. І тепер він стояв у місці, де, здавалося, віру втратили всі.  

Навколо були люди—сотні, тисячі. Вони проходили повз, розмовляли, сміялися, сперечалися. Але в їхніх очах не було глибини. Лише рутина, поспіх і прагнення щось отримати, щось купити, щось змінити у зовнішньому світі, не торкаючись власної душі.  

Світловий екран на фасаді будівлі блищав рекламним слоганом: "Ти можеш мати все. Просто зроби перший крок."

Але Андрій знав: не все можна купити.  

Йому здавалося, що місто шепоче, ніби просить залишитися, розчинитися в його ритмі, стати таким, як усі. Забути. Жити, не ставлячи питань.  

Та чи можливо просто забути?