Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

Наприкінці лютого 2015 року холодної днини в Москві, коли розгорілася битва за Східну Україну, Боріс Нємцов, який став найбільш безстрашним критиком Путіна за незаконну анексію Криму і незаконну війну на Донбасі, працював над довгим інтерв’ю польському виданню «Ньюзвік». Через два дні він мав провести велику антивоєнну демонстрацію у Москві. Нємцов розумів, що знищення Путіна і його авторитарного режиму в Росії може потребувати десятиліть, але він не здавався і керувався почуттям нагальності. «Я не сумніваюся, що боротьба за відродження Росії буде жорстокою, — сказав він інтерв’юеру «Ньюзвік». — Путін прищепив їм вірус комплексу меншовартості відносно Заходу й переконання, що все, чим ми можемо вразити світ, — застосуванням сили, насилля й агресії. [Путін і його силовики] діють відповідно до простого принципу Йосифа Геббельса: гра на емоціях, що більша брехня, то краще: брехню треба повторювати багаторазово. На жаль, це працює. Істерія сягнула безпрецедентного рівня, звідси й високий рівень підтримки Путіна. Нам треба працювати настільки швидко, наскільки це можливо, щоб показати росіянам, що альтернатива є. Що саме політика Путіна веде до деградації і самогубства держави. У вас усе менше й менше часу, щоб прокинутися. Вам потрібно альтернативне бачення, інша ідея Росії. Наша ідея — єдина демократична й відкрита Росія. Країна, яка не застосовує бандитські методи до своїх громадян і сусідів».

А вже наступного вечора, коли Нємцов повертався з вечері зі своєю знайомою, його застрелили на мосту через Москву-ріку, на якому несподіваним і дивним чином не було машин, за два кроки від Кремля. Схоже, вбивство ретельно спланувала й здійснила команда з двох, а то й трьох десятків осіб. Кремль повісив усе на чеченських терористів і продовжує блокувати незалежні слідства щодо вбивства Боріса Нємцова. Ще одній небезпечній, з усіма її можливими наслідками нерозв’язаній проблемі було назавжди покладено край.

І що в цьому всьому робив вождь «ЕкксонМобіл» Рекс Тіллерсон? Стояв осторонь, чекаючи, допоки ці нещасливі геополітичні хмари розійдуться. Імовірно, Рекс не погоджувався з усім, що робив Путін. Але, агов, Путін і його хлопці розуміли Тіллерсона, який був, зрештою, бізнесменом, який намагався робити усе можливе, що міг зробити у ці непрості часи.

«Коли я вперше після запровадження санкцій відвідав [Путіна, Сєчіна і решту], то трохи нервувався, — пояснив Рекс групі допитливих студентів на початку 2016 року. — І найцікавіше: перше, про що вони в мене запитали: «Ну, як справи? З тобою все гаразд?» І я відповів: «Ну, так, зі мною все гаразд. Чому ви запитуєте?» Вони сказали: «Ну, нам просто цікаво, чи переслідуватиме вас ваш уряд, бо ви вели з нами справи». Вони більше переймалися через мене. Їм усе було ясно».

РОЗДІЛ 24

Так, це було щось несусвітне

Робота мрії Остіна Голланда в Геологічній службі Оклахоми виявилася не такою вже й мрією. Насправді буття головного оклахомського сейсмолога перетворилося на своєрідне жахіття — жахіття, коли ти щотижня вісімдесят, а то й дев’яносто годин на роботі, ніколи не бачиш своїх дітей і всі на тебе кричать. У наукових колах як штату, так і за його межами, Голланд мав багатьох симпатиків. «Твоя робота не цукор, друже», — написав один колишній співробітник ОГС, але лише наприкінці довжелезного електронного листа з рекомендаціями Голланду, щоб він краще виконував свою роботу. «Остін значно сумлінніший за мене, бо за останні три роки постарів років на двадцять, — писав колега Голланда на початку 2014 року друзям. — У нас є новий геолог Остіну на допомогу, але це не наука, а політика, і вона (та й ніхто) теж не зможе йому в цьому допомогти».

Однак восени 2014 року місцевим — навіть тим, хто вболівав за нього — важко було пробачити чи навіть пояснити постійну стриманість Остіна Голланда щодо ймовірних причин нових, жахливих роїв землетрусів в Оклахомі. Оклахома, яку історично не трясло, стала столицею землетрусів Америки. 2014 рік виявився в історії штату багатим на своєрідні рекорди. Маленька стабільна, без виходу до моря, Оклахома пережила землетрусів утричі більше за Каліфорнію, яка посіла другу сходинку. Хорошого мало! Решта категорій, за якими Оклахома вела перед в усій країні, були студентський футбол, щорічне скорочення шкільного фінансування на кожного учня і кількість жінок-в’язнів. Але в сейсмічній активності штат однозначно не пас задніх: лише за перші шість місяців 2014 року в Оклахомі було шістнадцять землетрусів силою у 4 бали і двісті шістдесят вісім у 3 бали або й вище. Це у штаті, де впродовж шістдесяти років до 2008-го в середньому відбувалося менше двох землетрусів силою понад 3 бали. Здавалося, причину розумів кожен, хто придивлявся: зростання сейсмічної активності відбувалося одночасно зі зростанням новомодних, «нетрадиційних» способів нафтогазового буріння у штаті. Так, кореляція — це не причина, але відчувалося, що в штаті кожний — дантист, перукар чи працівник хімчистки, не сумнівався, що проблема криється в бурінні з використанням гідророзриву пластів.

Діагнози дилетантів почасти відповідали дійсності. Але сейсмологи і геологи-нафтовики почали наближатися до більш глибшого розуміння. Гідравлічний розрив пласта — вивільнення нафти й газу зі сланцевих порід — може призвести до землетрусу у випадку однієї з десяти або навіть однієї з двадцяти таких свердловин. А більшим винуватцем виявилося те, як бурильники утилізували мільярди галонів використаних гідророзривних і технічних вод, які земля вибльовувала назад після того, як процес гідророзриву завершувався. І, крім того, користувалися ще одним нетрадиційним виробничим процесом гідророзривної епохи: так званим зневодненням, або сушкою, під час якого бурильники Оклахоми викачували понад мільйони галонів прадавньої солоної підземної рідини, відділяли нафту й газ, після чого закачували видобуту рідину назад у підземні порожнини. Усе це, очевидно, створювало хаотичний стрес і тиск на тривалий час непорушні розломи в основі пород, якраз під «економічно цікавими шарами», як їх називає бізнес, тобто тими, де ховається нафта й газ.

Наукові дослідження почали встановлювати зв’язки між землетрусами і видобутком та закачуванням назад все більшої й більшої кількості цієї підземної субстанції. Але лишалося так багато запитань без відповідей про те, багато — це наскільки багато: який саме об’єм ризикує викликати землетрус? Чи є коефіцієнти й глибина, за яких закачування менш ризиковане? Не могли б ви розрахувати час, щоб зробити цей процес безпечнішим?

Остін Голланд також поводився обережно, можливо, навіть занадто. Він знав, що був посвячений у дані, які зможуть по-справжньому засмутити людей, особливо тих хлопців в Оклахомі,