Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

які заробляють свої гроші у газонафтовій індустрії (до 2014 року на нього не раз підвищували голос). Проте Голланд також знав, що ці дані можуть надати реальне розуміння дивовижно страшної нової здатності людини змінювати довкілля. Науковий термін, про який ідеться, звучатиме як «викликана сейсмічність», тобто штучні землетруси. Уявіть це. Одна річ знати, що ми можемо відвідати Марс і придумати інтернет, але, серйозно, людські істоти можуть викликати величезні землетруси? Тисячі землетрусів? Сумирні можуть успадкувати землю, але сміливі, поза сумнівом, можуть її за цей час зіпсувати.

Відколи Остін Голланд прибув до Оклахоми в 2010 році, після першого сейсмічного рою, рекордного землетрусу в Праг 2011 року і різкого зростання землетрусів у його штаті, сейсмолога не полишала рішучість вивчати сейсмічну активність правильно. Використовуючи всі нові неопрацьовані дані. Щоб зробити реальний внесок у наукову літературу. Але їх було занадто багато, щоб за ними встигати — десять або дванадцять землетрусів силою у три бали щотижня. Кожна подія приносила нові корисні дані, які допомогли б йому бути як точним, так і впевненим у висновках. Голланд мав на увазі неспростовні висновки, тому намагався робити усе можливе, аби не лізти поперед батька в пекло і виконувати свою роботу, сумлінно займатися наукою. Його також переповнювала рішучість створити важливий інструмент, якого так бракувало штату: вичерпну і віртуозно деталізовану карту розломів геологічних пластів, що лежали в основі штату. Якщо Оклахома на цьому етапі у ХХІ столітті збереться почати землетрус, то варто знати, де він почнеться з найбільшою імовірністю. Але такий проєкт також потребував би часу, а часу в нього було обмаль. У нього, здавалося, часу вдосталь ніколи й не було.

З огляду на все це, Голланд навіть у 2014 році не почувався досить комфортно, щоб остаточно заявити широкій громадськості про точні ризики закачування нафтогазовою промисловістю відпрацьованих вод. Припускати реальну можливість внеску нафтогазових операцій в особливу сейсмічну активність він почав ще в 2011 році, але, в основному, в наукових статтях. Голланд докладав зусиль, щоб не розпалювати надмірну суспільну тривогу або вказувати на якісь не підкріплені фактами висновки. «Ми, поза сумнівом, маємо дослідити питання і активно працюємо над їхнім розумінням, але жодна з дискусій, яка ведеться у популярних засобах масової інформації, аж ніяк не допомагає ні обговоренню, ні науці, — писав Остін колезі-сейсмологу з Геологічної служби США. — Кожна година, яку я витрачаю на спілкування з журналістами, — це ще дві години, які я не можу присвятити дослідженням, які мають бути проведені». Голланд був більш відкритим зі своїми побратимами на наукових конференціях, але навіть там, здавалося, стримувався. Ривка Галчен із «Нью-Йоркера» зауважила це під час конференції із техногенної сейсмічності за межами Оклахоми в листопаді 2014 року. «Хтось запитав Голланда про низку землетрусів силою понад 4 бали, які відбулися кількома днями раніше на північному кордоні Оклахоми з Канзасом, — написала Галчен у статті під назвою «Пришестя техногенних землетрусів». — Голланд пожартував: «Ну, кордони штату землетрус не зупиняють, але мене проблем позбавляють». Після чого поставили додаткове питання: чому раніше в Канзасі землетрусів не було, а за останні півтора роки настільки багато?

Коли прозвучало це запитання, пару чоловіків тинялися в найдальшому кутку кімнати, де стояли столи з пивом і содовою. Голланд крикнув: «Ну, Джастіне, як би ти відповів на це запитання?»

Джастін Рубіншейн із Геологічної служби США, один із трьох організаторів конференції, відповів: «Ну, якщо позначите на карті місця закачування рідини і місця землетрусів — то побачите, що...» Голланд сказав: «Ну, це ви від нього почули, не від мене».

Час від часу докази такої ось досади Голланда просочувалися назовні. Як, наприклад, коли геолог-нафтовик, переконаний у тому, що чимало з цих землетрусів, поза сумнівом, були продуктом нафтогазового виробництва, притис Голланда до стінки після його презентації на щорічному Осейджському нафтогазовому саміті у Талсі. «Під час запитань до Голланда (і після цього в лоб) ми перекинулися кількома словами. Я добряче на нього натиснув, — писав Боб Джекмен в «Оклахома обзервер». — Роздратований, він вибухнув: «Ви не розумієте — Гарольд Хамм і решта не дозволять мені розповісти певні речі». Пізніше Голланд стверджував, що Джекмен хибно його процитував. Джекмен не сумнівався в цитаті і зауважив, що він тоді записав дослівно: Гарольд Хамм і решта не дозволять мені розповісти певні речі.

Пізніші повідомлення підтвердили, якщо не дослівність цитати, то принаймні той факт, що так насправді все й було.

Як на Гарольда Хамма, то хлопці просто не розуміли, яка страшна загроза криється у всіх цих розмовах про землетрус. Здається, вони не усвідомлювали, на скількох багатьох фронтах він вів боротьбу, і як ретельно мав контролювати, що каже. Це було не просто зборище сейсмологів — фанатів землетрусу. Це були політики й доброчинці. Як він подеколи нарікав, цілковито вся адміністрація президента Обами вороже ставилася до нафти й газу. «Ця адміністрація реагує тим, що перекриває тобі повітря», — сказав би Хамм згодній з ним групі підтримки у бізнесових колах. За межами цих кіл були люди, які хотіли покласти край його справі, покласти край самій ідеї його Америки, щоб перешкодити американському прогресу. «Постійні погрози на адресу бізнесу — не те, через що ваша економіка зростає».

Хамм, засновник і очільник «Континентал ресорсес», працював, як проклятий, щоб захистити усе величне й хороше в штатах Америки, тобто він мусив продовжувати розповідати свою історію. І якою б натхненною вона не була, він відчував необхідність її удосконалювати. Це було непросто і недешево. Хамм і його дружина Сью Енн пожертвували 20 мільйонів Центру медичних наук Університету Оклахоми — найбільший подарунок в історії інституції, на кілька мільйонів більше, ніж вони щойно заплатили за прекрасне ранчо завбільшки у шістдесят чотири акри в Кармел у Каліфорнії, — для боротьби з хворобою, яка загрожувала понад 600 тисячам осіб у його рідному штаті. «Діабетичний центр імені Гарольда Хамма в Оклахомі покликаний знайти ліки, — заявив президент Оклахомського університету Девід Борен, повідомляючи в 2011 році про надання пожертви. — Допоки ми йдемо до цієї мети, ми навчаємо людей, як жити з діабетом, розповідаємо, як запобігти його розвитку й ускладненням, і надаємо найкращу з усіх можливих медичну допомогу при діабеті».

Хамм розумів, що медичні дослідники, можливо, ніколи й не подолають хворобу. але виписуванням чеку такого розміру ви не лише творите доброчинність в особливо великих розмірах, а й контролюєте те, що про вас розповідають. Оклахомці мають завжди пам’ятати: Гарольд Хамм у глибині душі дбав про їхні інтереси.