Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

Ну от і завершується черговий рік — рік в якому, як і завжди не вистачає одного дня для роздумів та завершення усіх надважливих питань.

— Сат, — звернувся до володаря Пекла Всевишній, — Для чого людям ще один день в кінці року? Чому вони молять ще про один день? Адже все одно першого січня, переважна більшість людства проводить цей день в забутті.
— Та хто його знає Отче. Ці люди вельми дивні створіння. Створені по образу та подобі твоїй — до речі.
— Ой, та перестань Сат — не починай. Тобі потрібні грішники?

Очі Сатани засвітилися яскраво-багряним.

— А що? Можна?
— З Різдвом тебе Сатику, зі святом мій любий. Єдина умова — Я дам тобі тридцять друге грудня. Сам розумієш, днюха Мого Сина свята.

В якусь мить один вчений довів, що насправді в кожному році 366 днів, а у високосному на день більше. Спочатку це стало популярним мейнстримом, а потім вченого не лише підтримали колеги, але й увесь світ. Досить швидко земляни погодилися на зміну в календарі. Були урочисті заходи з цього приводу, святкування. За декілька десятиліть це стало нормою. Доки в якусь мить...

— Сат, — пролунав голос Всевишнього на все Пекло, — Зайди но до мене. Ці люди жаліються на нестачу одного дня в році. Ти що там, жалієш грішників?