Читати книгу - "Чужим життям, Ганна Зюман"

Першим прийшов до тямиЛюдмер:

— Треба скласти план дій. І не відкидати можливості дії як людей, так і вищих сил.

Особняк герцога Сандра

Дочитавши звіт, Альберт стомлено відкинувся на спинку крісла.

— І як? — запитала Яна, відвертаючись від вікна.

— Сама читати не будеш?

Яна заперечливо труснула головою та легко ковзнула до Альберта.

— Мені минулих достатньо, скажи своїми словами, — Альберт хотів притягнути її до себе, але та швидко відступила за крісло. — Розстебни сорочку.

— М-м-м… — мрійливо промимрив Альберт, швидко знімаючи сорочку, але Яна одразу обома руками обхопила його голову та змусила її нахилити.

— Не м-м-м, а я просто плечі розімну, — по-діловому відрізала вона, хоча Альберт відчував, як вона усміхається. — То що там наші шановні маги?

— Зібралися на раду, — відповів Альберт, відчуваючи, що переказувати доповідь — це останнє, що він зараз хотів би робити. Янині пальці у поєднанні з її силою творили з його плечима та шиєю справжнє чаклунство.

— Не спати, — пролунало над його вухом, — я не збираюся сама перечитувати три аркуші маячні, хто з магів скільки кроків зробив.

— Повним складом, — продовжив Альберт, насилу перемагаючи бажання розлягтися прямо на столі. — Радилися майже чотири години. Наша людина чула, що Верховний навіть кричав.

— Ясна річ, ми йому сімейну реліквію споганили, — хмикнула Яна.

— Не думаю, що це через один гобелен. Ти навіть уявлення не маєш про холоднокровність цієї сволоти.

Яна різко зупинилась.

— І чому ж він сволота?

— Просто сволота й все, — крізь зуби процідив герцог.

— Розповідай, — зажадала Яна.

— Це не стосується справи.

— Якщо не стосується, то роби масаж собі сам, — прибираючи руки та нахиляючись до вуха Альберта, прошепотіла Яна.

— Тоді сама звіт читай, — парирував Альберт, розуміючи, що починається черговий торг.

Він уже давно зрозумів, що з цією жінкою саме такі суперечки та торг дають найкращі результати.

— Так запросто, — вигукнула Яна, — тільки ти, любий, не розумієш, що, знаючи справжню причину вашого протистояння, я зможу діяти набагато ефективніше та... витонченіше.

— Ти жахлива жінка.

— Тому зі мною краще дружити.

— А ще краще тебе кохати, — Альберт таки піймав Яну та всадив до себе на коліна.

— Е, ні, — запротестувала Яна, — так справи не робляться.

— Добре, — відповів Альберт, відриваючись від поцілунків її плеча, — я розповім, але тільки після повноцінного масажу… всього тіла.

— Ах ти... — Яна обурено відкрила рота та миттю закрила його, не знайшовши слів. — Та я з тебе немовля зроблю!

— Не зробиш, — посилаючи Яні багатообіцяльну посмішку, продовжив Альберт, — немовлям я не зможу зробити те, чим я збираюся з тобою зайнятися пізніше, та й розповісти все немовлям у мене явно не вийде.

— Це шантаж.

— Ти перша почала, — відповів Альберт, піднімаючись разом з Яною на руках, вкотре дивуючи її, як легко він це робить.

— І чому я погоджуюсь на все це? — спитала вона в порожнечу, але Альберт відразу відповів їй.

— Тому що упустити свою вигоду тобі неприйнятно.

Вже ввечері Альберт, лежачи в ліжку, розповів, як усе почалося.

Верховний маг, крім своїх прямих обов'язків, мав навчати магії дітей королівської сім'ї.

Альберт і Одуел як ровесники та найближчі родичі проходили навчання разом. Тільки Альберт вже тоді виділявся розміром свого магічного потенціалу, а Одуел був дуже слабким магом. Така різниця не створювала напруги між двоюрідними братами, оскільки Одуел перевершував брата в деяких інших сферах навчання.

Останнє дозволило створити їм на кшталт братерського тандему, який вони зберегли досі.

Проблеми почалися, коли хлопці досягли підліткового віку.

Одуел закохався в Аданіту, дочку Верховного мага.

Традиції Тамії дозволяли проводити заручини у цьому віці, тож Одуел пішов зі своєю проблемою до батька.

Тодішній король схвалив вибір сина — попри титул, дочка Верховного мага була дуже вигідною партією.

Причина була в особливостях магічного дару.

Жінки цього світу не мали магії, але могли передавати дар у спадок.

Виняток становили цілительки, але там магія була зовсім іншого роду та й передавалася виключно жіночою лінією.

Магію, як таку, жінки передавали своїм синам. Аданіта була єдиною дитиною Верховного, то ж її син міг стати одним із найсильніших магів. Але лише за умови, що її чоловік теж буде сильним магом.