Читати книгу - "Темний шлях, Анні Кос"

Йорунн відчула, як усередині сколихнулася й опустилася хвиля сили, що радісно вітала гостей. Хальвард повільно обернувся до неї та жестом запросив увійти всередину. У храмі, крім них двох, не було жодної живої душі, та й храмом це місце можна було назвати лише умовно.

Тут відчувалася урочиста сила, прихована міць, але не було ні стін, ні вівтаря, ні статуї божества, перед яким слід було б схилити голову, лише кругові візерунки на підлозі, що вели до центру. Саме там і застиг правитель сутінкових земель, і у світлі зірок його фігура виглядала вугільно-чорною.

— Не бійся. Це місце одне з найбезпечніших у всій імперії. У перше коло можуть пройти лише ті, хто прийшов з власної волі, щоб побачити темряву і запитати її поради, у другий — ті, у кому живе темний дар. Подивися в небо, воно чудове саме в такі безмісячні ночі. Світло зірок, на відміну від земних скарбів, ніколи не було заплямоване ні кров'ю, ні чварами, воно чисте і священне для кожного, хто живе під небесами. Але все, що ти бачиш між зірками, наповнено темрявою. Вона — відсутність світла, зворотний його бік. У ній заховано все, що було, що буде, що є зараз. Все, що може бути, все, що могло б статися, але не станеться вже ніколи. У ній усі наші тривоги, але в ній і наш спокій.

Хальвард повільно йшов по колу. Постать його ніби розчинялася в навколишній темряві, втрачаючи форму, тільки голос звучав незмінно, огортаючи все довкола оксамитовим покривалом.

— Усі предмети у світі відкидають тіні, будь-яка тінь — частина великої Темряви, яка пронизує наш світ із моменту його створення. Звичайні тіні слухняні нашій волі й повторюють наш рух. Але іноді у світ приходять ті, хто несе на собі благословення ночі, ті, хто може наказувати темряві, кого вона слухатиметься беззаперечно. Таке відбувається вкрай рідко, і ця сила не є стихійною. Вона — частина нашого єства та нашої суті, первісна, невіддільна, тому часто непомітна і не існує окремо від живої істоти. У комусь її менше, у комусь більше, але в основному рівень цієї магії невисокий навіть у дуже обдарованих.

Його силует остаточно втратив чіткість, наче герцог став примарою.

— Для того, щоб потенційна сила проявила себе, потрібні особливі умови, якийсь поштовх, який змушує свідомість активізувати міць тіней. У часи заснування імперії, коли первісні магічні потоки ще не було підкорено, маги темряви народжувалися частіше. Та, на жаль, нерідко вони знищували самі себе під час першого прориву магії, бо просто не могли впоратися з її потоком. Зараз нас майже не залишилося, і кожна поява справжнього темного — рідкісне та небезпечне явище. Тобі пощастило: ти носила у собі благословення темряви досить довго, але не пустила його в дію.

Хальвард зупинився на місці, знову набираючи обрисів, тільки райдужки очей залишилися залиті непроглядною чорнотою, крізь яку не пробивалися навіть вогняні іскорки. 

— Якщо будь-яку стихійну магію можна опанувати частково, підкоривши силу рівно настільки, скільки дозволяють твої можливості, то темрявою можна керувати лише повністю впустивши її у своє серце і розум. Ні вагань, ні сумнівів, тільки прийняття та повне об'єднання у думках, почуттях, у кожному ковтку повітря. Ти маєш полюбити нічну темряву з тією ж силою, з якою любиш саме життя. Якщо зможеш відчути її, увібрати кожною частиною тіла та свідомості, вона підкориться тобі без залишку, виконає будь-який твій наказ. Дивись.

Він відступив на крок, і між його долонь на рівні грудей заклубилася хмара бурого туману. Трохи повисівши в повітрі, вона раптово випустила крила і кинулася вгору, за лічені секунди перетворившись на сокола. Зробивши кілька кіл над майданчиком, птах різко кинувся вниз, але, не долетівши до землі пари метрів, перекинувся на довгий тонкий клинок, який Хальвард спритно перехопив за руків’я і простяг Йорунн.

— Візьми.

Йорунн нерішуче простягла руку і торкнулася руків'я. Тяжка, холодна сталь лягла в долоню, немов звичайна зброя. Йорунн хитнула клинок у руці, звикаючи до його ваги, але не встигла схаменутися, як зброя знову попливла димчастими клубами, а потім перетворилася на водяний потік і з плескотом розбилася об плити під ногами. Секунду вода ловила відбиття зірок, а потім просто зникла, злившись з навколишнім мороком. Хальвард продовжив:

— Темрява підсилює твою здатність відчувати. Чим далі, тим складніше, що ближче, то чіткішими і яскравішими будуть образи. Вона дозволяє занурюватися в спогади та впливати на емоції, викликати страх, діставати з підсвідомості заховане. Однак якщо ти намагаєшся зазирнути у майбутнє чи минуле, то передбачити результат практично неможливо. Тіні, лягаючи на предмети, втрачають свою початкову форму, тому події, якщо ти дивишся на них через темряву, теж можуть спотворюватися. Ти можеш побачити як образи, що не мають сенсу, так і справжні пророцтва, але змінені твоїм сприйняттям. Пам’ятаєш сни, які ви з братом бачили до вторгнення кочівників? Гадаю, це було попередження, що так і не було почуте. Іноді розібрати, де правда, просто неможливо.

— Темрява мінлива, — продовжив правитель, змушуючи підвестися з землі тіні, які відкидала його постать у світлі вогнів. Ті охоче підкорилися і закружляли в плавному танці, то злітаючи вище голови Йорунн, то знову розтікаючись по гладкій поверхні каменю, — вона може набути практично будь-якого вигляду. І я зараз говорю не тільки про предмети: завдяки магії я надав твого вигляду чужому тілу у Вітахольмі, вона ж, але в образі живої істоти, передала тобі браслет багато років тому.

Йорунн ошелешено моргнула і навіть струснула головою, намагаючись зіставити почуте зі своїми спогадами.

— Це неможливо, — ошелешено заперечила Йорунн.

— Впевнена? 

— То Теріарх із Дуни — не людина?

— І так і ні.