Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко"

847
0
28.01.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Остап Вишня. Невеселе життя" автора Сергій Анастасійович Гальченко. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 104 105 106 ... 293
Перейти на сторінку:
них є культурні, освічені люди (Рамзі, Ахамбеков і т. п.), а й вони «халатяться». В чім річ? Я дивився на Рамзі (б[увший] наркомос Узбекистану), і ніяк не міг зрозуміти: чому він натяг халата і стоїть у хорі. Мене зворушило, що він, наркомос, не стидається виступати в хорі з усіма своїми, але для мене незрозуміла його «екзотика».

Оцими «халатами» вони самі принижують їхню прекрасну пісню, їхнє слово, їхній танок… Ну, ясно, з боку панівної нації: «Го-го-го!»

Так жалько було дивитися на страдницьке обличчя Рамзі, коли він стояв у хорі і слухав «гогокання» братів своїх – європейців…

Невдало пройшов вечір. Зіпсували халати і обов’язкові «екзотичні» танки, хоч серед номерів було виконано і арію з оригінальної узбецької опери…

Розгромили УРО («учетно-распред[елительный] отдел») лагеря. Цей відділ керує всіма лагерниками – призначенням, переводами, звільненнями і взагалі «життям і смертю» ув’язненого.

При ревізії виявилося, що багато лагерників пересиділи термін і т. д. Про те, що всілякі там зменшення строків, що надходять і від органів ДПУ, і від Наркомюстів чи судів – все це звалювалось в одну купу «співробітничками» і лежало собі спокійно, а в’язень сидів і нічого про це не знав.

Розгромлено при цьому й ЦАК (центральну атестац[ійну] комісію). Від цієї комісії залежить так званий «зачет рабочих днів». Це ось яка штука.

В лагері хорошим робітникам-ударникам за квартал (3 місяці) зараховується 45 днів (15 днів за місяць). Це – найбільше зарахування. Для цього треба бути примірним ударником і до арешту мати право голоса. Оце «право голоса» – камінь «преткновения». Обов’язково треба мати про це посвідку. Те, що ти при арешті був навіть на військовій службі – нічого не значить, – дай посвідку! Посвідку цю лагерникові дістати, звичайно, тяжко, – хто йому дасть при нашім бюрократизмі на службі скрізь… А коли іноді родині й пощастить дістати, то із листів вони «ізимаються», передаються в УРО, а там їх в одну «купу». І лагерник-ударник дістає без цієї посвідки вже не 15, а 10 день на місяць, а то й 7.

Мені Варя привезла таку посвідку. Знаю, що й Житлкооп вислав, але ясно, що ця пропала.

Так от в ЦАК так були заплутані ці «зачети», що наказом н[ачальни]ка секретаря ЦАК знято з роботи й віддано до суду.

Три кити, що на них «держаться» лагері: «стук», «блат» і «мат».

«Стук» – намова, «донос». «Стукнуть», «стукач» – слова дуже популярні в лагері. «Стукачів» – сила. «Стук» – засіб для всіляких способів робити «кар’єру» в лагері.

«Блат» – це те ж, що, приблизно, й протекція.

– О, він «блатной»! – це значить, що людина має особливе з боку начальства «благоволение».

«Блатная работа» – легка, вигідна робота.

Крім того, «блатними» ще звуть «урок», «карних», 35-ників, але в лагері «блат» набрав якраз першого значення – «благоволения».

«Мат» – ну, це зрозуміло. Лаються тут усі і лаються істерично. Тут уже «мать» не в моді, тут лайка вже дійшла до чогось страшного. Тут в лайці вже найчастіше такі слова почуєте: «глотка», «горло», «рот» і т. д. Лаються і чоловіки, і жінки, і діти!

Лист Губенка В. П. до Остапа Вишні

26 серпня 1934 р.

Харків 26/VIII 34 року

Любий тато! Оце тільки що одержав твій лист і пишу тобі відповідь. Дякую за олівці, шоколад і привітання на день мого народження. Варвара Олексіївна була й розповіла, як ти влаштувався. 1 вересня йти в школу, мені дуже сумно про те, що я не піду в свою школу, а піду в другу, російську 40 ФЗД. Жоржа в Харкові нема – виїхав у Київ разом з НКО. Привіт од бабушки, Борі, Марусі. Цілую тебе.

Вяч[еслав]

Обліково-статистична картка Губенка – Остап Вишня Павла Михайловича в Управлінні Ухто-Печорськими таборами О.Г.П.У.

26 серпня 1934 р.

Управление Ухто-Печорскими Лагерями О. Г. П. У.Ф.№ 1

Чибью

Об ответственности за дачу ложных сведений мне объявлено.

Подпись заключенного[17].

Лист Маслюченко В. О. до Остапа Вишні

27 серпня 1934 р.

Харків 27.VIII.1934 р.

Любий мій! Хлопчику дорогенький! Маю від тебе звістку, і уяви, як швидко до мене долетіла вона. Я така щаслива! Любий мій, ти тільки не сумуй і будь хорошим і веселим. Телеграму від тебе дістала і ніяк не могла зрозуміти, чому ти написав: «Повестку телеграммы получил, здоров целую телеграфирую». Я вирішила, що має бути так: «Посылку, телеграмму получил. Здоров. Целую. Телеграфируй».

Я здорова, доїхала добре; все, що було мені потрібно зробити по дорозі і в Москві, я зробила. Мішків у Москві (для упаковки речей) я знайшла, так що все гаразд. Вдома теж застала все благополучно і всіх здоровими. Вячко виріс, Муркетка теж. Вячко певен, що на двадцятиріччя революції ти вже будеш дома, а зараз питав, чи ти можеш приїхати до нас на побачення, раз я могла до тебе поїхати. Мурочка мріє про те, як вона буде жити на півночі і ходить в моїй шубі. В Харкові я ще не все зробила, що мені потрібно, але час є. Я сподіваюсь, що ми з тобою зустрінемося в цьому році, і коли нічого не зміниться в загальному, то я певна, що переїду до тебе в призначений термін Я[ковом] М[ойсейовичем]. Вячко дуже зрадів подарункам і шоколад ум’яв моментально; настрій у нього непоганий, і до того гралися з Мурою, що стукнулися лобами і набили гулі собі. Анна Дмитр[івна] жива, здорова і Мачко теж; все у них гаразд і поки ніяких змін немає. В будинку теж все гаразд, а от Олександр Іванович П. поїхав доганяти Мачкового батька і поки я не знаю нічого про нього.

Тут теж все добре і вся родина тьоті жива і здорова. Була в гостях у Михайла Семеновича, бачила тільки Валерію і знайому, а його не застала дома і жінку з сином теж, бо вони виїхали на курорт. Од Валерії довідалася неприємні речі: жінка його покинула, а сина зовсім од нього одучає, каже йому, що батько помер. Я дуже рада, що мені про це не прийшлося говорити з ним самим, бо про це дуже важко навіть думати. Жаль мені його дуже. Цілую тебе без кінця і говорю ще раз, що ніколи я не зможу так з тобою поступити і завжди буду з тобою, моє любе сонечко! Мрію і жду тої хвилини, коли знову буду з тобою… Мій хлопчик! Лаштую тобі посилку, так що ти довідуйся про неї, а краще коли буде хто-небудь їхати в Усть-Вим, то хай пошукає там її і підкине в автобус. Катя приїхала з Євпаторії і заходила до А[нни] Дмитр[івни], а Анна Д[митрівна] була у мене і не зустрілися вони; Вася заходив до Анни Дмитр[івни] і передавав, щоб я заходила до них. Катя ще не була у мене, а я до неї не хочу заходити. У Каті в квартирі живе сусідка, що приятелює з родичкою Бордона, і вона говорила Каті, що він від

1 ... 104 105 106 ... 293
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко"