Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки лихе. Це Михей, син Їмлин. А Йосафат сказав: Хай цар не каже так!

9 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи швидше Михея, Їмлиного сина!

10 І цар Ізраїлів та цар Юдин в царському одязі сиділи кожен на троні своєму при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

11 А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бити сірійців аж до винищення їх!

12 І всі пророки пророкували так, промовляючи: Виходь до ґілеадського Рамоту і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.

13 А той посланець, що пішов покликати Михея, сказав до нього: Ось слова тих пророків одноголосно звіщають цареві добро. Хай же буде слово твоє добре, як слово кожного з них.

14 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те казатиму!

15 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Михею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи ні? А той відповів йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.

16 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не казатимеш мені нічого, тільки правду в ім'я Господа?

17 А той відповів: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Нема в них пана, хай повернуться з миром кожен до помешкання свого.

18 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

19 А Михей сказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі своєму, а все небесне військо стояло при ньому, праворуч та ліворуч нього.

20 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, щоб він пішов і впав у ґілеадському Рамоті? І казали одні так, а інші так.

21 І вийшов дух, і став перед Господнім обличчям та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

22 А той відповів: Я вийду й стану брехливим духом у вустах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти зможеш обдурити його. Іди та й зроби так!

23 А тепер оце Господь дав духа неправди у вуста всіх оцих пророків, а про тебе Господь казав лихе...

24 І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Михея по щоці та й запитав: Як перейшов дух Господній від мене, щоб розмовляти з тобою?

25 А Михей відповів: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.

26 І сказав Ізраїлів цар: Візьми Михея, і відведи до Амона, голови міста, та до Йоаша, царевого сина,

27 та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть цього до в'язниці і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не повернуся з миром.

28 А Михей сказав: Якщо справді повернешся ти з миром, то не промовляв Господь через мене! І додав: Слухайте це, всі народи!

29 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

30 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переодягнуся й піду в бій, а ти одягни свій царський одяг! І переодягнувся Ізраїлів цар, і пішов у бій.

31 А сирійський цар наказав тридцять двом очільникам своїх колісниць: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.

32 І як очільники колісниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І пішли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.

33 А як роздивилися і побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

34 А один знехотя натягнув лука, та й уразив Ізраїлевого царя між поясом та панцером. А той сказав своєму візникові: Поверни назад і виведи мене з табору, бо я поранений...

35 І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колісниці проти Сірії, і помер до вечора. І кров з рани текла в колісницю.

36 А як сонце заходило, пішов клич табором: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!

37 І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.

38 І мили колісницю над ставом у Самарії, і собаки лизали його кров, а повії мили своє тіло, за словом Господнім, що він сказав.

39 А решта Ахавових справ, і все, що він зробив був, і палац із слонової кістки, що він збудував, і всі міста, які він побудував, описані в книзі про Ізраїлевих царів.

40 І спочив Ахав з батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.

41 А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році царювання Ахава, царя Ізраїлевого.

42 Йосафат був віку тридцяти п'яти років, коли він зацарював, і царював він двадцять п'ять років у Єрусалимі. А його матір'ю була дочка Шілхи Азува.

43 І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував з неї, щоб вчиняти добре в Господніх очах.

44 Тільки пагорби не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагорбах.

45 І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.

46 А решта Йосафатових справ та його подвиги у війнах, описані в книзі про Юдиних царів.

47 А решту чоловіків повій, що залишалися за днів його батька Аси, він винищив з краю.

48 А царя не було в Едомі, був намісник царя.

49 А Йосафат побудував був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо розбилися кораблі при Ецйон-Ґевері.

50 Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Хай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не погодився.

51 І спочив Йосафат зі своїми батьками. І був він похований у Давидовому Місті, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.

52 Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році царювання Йосафата, Юдиного царя, і царював він над Ізраїлем два роки.

53 І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

54 І служив він Ваалові, і вклонявся йому, і гнівав Господа, Бога Ізраїлевого, як і його батько.

ДРУГА КНИГА ПРО ЦАРІВ2 про царів 1

1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.

2 А Ахазія випав через поручня з верхньої світлиці в Самарії та й занедужав. І послав він посланців, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з цієї хвороби?

3 А ангел Господній сказав до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч посланцям самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете запитувати Ваал-Зевува, екронського бога?

4 Тому так сказав Господь: Не встанеш з ліжка, на яке ти ліг, бо конче помреш!... І пішов Ілля.

5 І повернулися посланці до царя, а він запитав у них: Що це ви так швидко повернулися?

6 А вони відповіли йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Поверніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш до Ваал-Зевува, екронського бога? Тому не встанеш з ложа, на яке ти ліг, бо конче помреш...

7 А він запитав їх: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вам, і сказав вам ці слова?

8 Вони ж відповіли: Це волохатий чоловік, підперезаний шкіряним поясом. А він сказав: Це тішб'янин Ілля!

9 І послав він до нього головного над півсотнею з його людьми. І прийшов він до нього, аж ось той сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав, щоб ти зійшов звідти!

10 А Ілля відповів йому: Якщо я Божий чоловік, хай зійде з неба вогонь і хай спалить тебе та людей твоїх! І зійшов з неба вогонь, і спалив його та його людей...

11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його людей. І він сказав до Іллі: Чоловіче Божий, цар сказав, щоб ти зійшов звідти!

12 І відповів йому Ілля: Якщо я Божий чоловік, хай зійде з неба вогонь і хай спалить тебе та твоїх людей! І зійшов з неба Божий вогонь, і спалив його та його людей...

13 І знову послав він третього п'ятдесятника та його людей. І прийшов той п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і промовляв до нього, благаючи: Чоловіче Божий, хай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятдесяти, в очах твоїх!

14 Ось зійшов був вогонь з неба, та й спалив тих двох перших п'ятдесятників та їхніх людей, а тепер хай буде дорога душа моя в очах твоїх!

15 А ангел Господній сказав до Іллі: Іди з ним, не бійся його! І він устав, і пішов з ним до царя,

16 Та й промовив до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав посланців до Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб дізнатися слова його, тому не встанеш з ложа, на яке ти ліг, бо конче помреш!

17 І той помер, за словом Господа, що сказав до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року царювання Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.

18 А решта справ Ахазії, що він зробив був, описані в книзі про Ізраїлевих царів.

2 про царів 2

1 І коли Господь мав узяти Іллю у вихорі на небо, то йшов Ілля та Єлисей з Ґілґалу.

2 І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей сказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вони до Бет-Елу.

3 І вийшли пророчі сини Бет-Елу до Єлисея та й запитали в нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забере пана твого від тебе? А він відповів: Я знаю, мовчіть!

4 І сказав йому Ілля: Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону. Та той сказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.

5 І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й запитали в нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забере пана твого від тебе? А він відповів: Я знаю, мовчіть!

6 І сказав йому Ілля: Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану! Та той сказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вони обоє.

7 І п'ятдесят душ пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.

8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і розійшлася вода праворуч і ліворуч від них...

9 І як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Хай же буде на мені подвійний твій дух!

10 А той сказав: Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщо ні не буде.

11 І як вони йшли та розмовляли, аж ось з'явився вогняна колісниця та вогняні коні, і розлучили їх одного від одного. І піднявся Ілля в вихорі на небо...

12 А Єлисей це бачив, і він закричав: Батьку мій, батьку мій, коліснице Ізраїлева та вершники його! Та вже не побачив його...