Читати книгу - "Пелікани, Ольга Ігорівна Брагіна"

про що це треба писати, щоб заробити собі на яхту, якщо навіть

власник клубу не може собі це дозволити? Передивився там усі

старі американські кольорові кінохіти — Том Форд, незмінний

ковбой Уейн, — пив пиво й слухав радіо «Чіпльдук», там завжди

було на годину більше, ніж у реалі, і він думав: «Якби наше метро

зачинялося потім, або не зачинялося ніколи», загравав до дівчат:

«А ви, мабуть, студент-філолог». На щастя, я тоді був безробітним

і більше часу проводив на вулиці, де ніяких магнітофонів не було, а нам тоді саме видали магнітофон для запису різних тренінгів і

вивчення думки фокус-груп, і куди не прийдеш — всюди Нік Кейв, одна й та сама пісня, або інша Ти ж знаєш мою двоюрідну сестру, у неї якісь суїцидальні бажання весь час і вона ненавидить свою

дитину, вже сім місяць, а у неї досі післяпологова депресія, скільки

вже можна, увесь час хоче викинутися з вікна, її не можна залишити

одну ні на хвилину, бо вона одразу зробить те, що замислила, солдати вирізали наручники з дуба і перша мешканка Владивостоку, яка народилась у Євдокії Горілко, продавала на ринку капусту, я

хочу завжди почуватися закоханою — тоді ти будеш жити вічно, і

ніхто ніколи не скаже тобі «ні», Далай-лама сказав їй: «Тобі треба

приймати життя таким, яке воно є», ти знаєш, скільки у них буває

31

іноді різних фобій, деякі думають, що можуть перестати дихати, ось у тебе теж багато фобій, але ти ж нормальна людина, іноді

Арсеній купував купейний квиток, коли квитки коштували ще

набагато дешевше, та їздив на Арбат, один друг потрапив замість

прикінцевого бенкету поетичного фестивалю на бенкет кримінальних

структур, непитущі так люблять обговорювати алкоголіків, дід

Мазай ось — його про що не запитають в інтерв’ю — він зводить

увесь дискурс до того, що ось він так багато пив, а зараз зав’язав, і так ненавидить алкашів, але він чогось співати після цього перестав, слух пропав, що це за караоке на останньому концерті — каже

він, так ось, потрапив на цей бенкет, думав, що це бенкет поетів, їв-пив і чіплявся до жінок — це комплімент від бару, цього вони

вже не витримали й побили, знаєш, так технічно, на обличчі нічого

не видно, а ребра довго болять, і чому це чоловіки обов’язково

мають бути стійкими й сильними, бо хоч хтось має бути стійким і

сильним, просто такий запасний варіант. Арсеній прикладається

до пляшки White Horse, косметика й дитячі іграшки на підлозі, і

вони збирають їх і складають у господарчу картату сумку — ці три

жінки, яких він бачить у чоловічому туалеті, купують йому подарунки, чому жінки не можуть робити те саме, що чоловіки, гранти

для програм «Не хлібом єдиним живі», «Вибір князя Володимира»,

«Жіночі духовні скрепи», соціальна мережа «У храмі», тепер ви

зможете зробити так, щоб кожен зачитувався журналом «Право-славна бесіда», ну а справді — навіщо жінкам право голосу, у неї

там критичні дні й проголосує невідомо за кого, хай мовчить і

покірно дивиться у підлогу, будемо працювати з важкими й одино-кими групами населення. Ні, займатися йогою не можна, а ось

носити брендові речі, звичайно, можна, тому що багата статусна

жінка звичайно повинна підтримувати власний рівень, у бари краще

не ходити, ну на крайній випадок проконсультуватися з чоловіком.

Знаєте, один член трьох спілок письменників обурювався через те, що редактор назвав його роман рукописом і не вибачився, прийшов

до нас і обізвав Латунськими, ти не пам’ятаєш, хто це такий? Має ж

у нього бути якась довідка, чи її йому замінюють ці три кірочки

посвідчень спілок письменників, чоловік і хлопчик у жовтій футболці

гуляють біля стіни психлікарні, чоловік щось розповідає хлопчику, показує рукою, окреслює коло, колос, колос на глиняних ногах, цікаво, у них же, мабуть, бувають дні, коли їх випускають на

волю — дні поневірянь, — і хтось із них вигулює іншого, хто кого.

32

Чи потрібно проплисти навколо світу за вісімдесят днів на

пароплаві, чи достатньо сидіти, як вчитель Бруно Шульц у

своєму Дрогобичі, нікуди не виїздити, займатись графікою, малювати графіки, якісь графічні зображення невидимих потвор, усе проходить, кинуть у одну яму з ними й проведуть шпателем, у одну яму з його катами, які нарешті змогли дотягнутися до

твого тіла, вп’ястися пазурами, якби не життя, яке завжди

повертає на своє. Кузини носили прозорі тюлеві фартушки, завжди розминався з ними в класній кімнаті, вони вивчали

метеликів Мадагаскару, а він пам’ятав лише латинські назви.

Чорнявий метелик, чорна мертва голова ходить навшпиньки, розчиняє кватирку, щоб вони летіли на світло, розчинялися в

просторій темряві. Кузини ворожили на картах таро — повішений, який теліпається на одній нозі вниз головою — це означає довгу

дорогу й недовготривалі курортні відносини, старша кузина

вже фарбується, позіхає над Цвейгом, на пальцях залишається

типографська фарба, не втішайте мене — мені слова не потрібні, де, в якому краю, паперові солдатики, обвуглені з того боку, де

колись була кокарда. Купувала магнолії, зачитувалася переліком

пісень на платівках — ось одна пісня, а там друга, або просто

одна пісня, розбита на дві половини, які ніколи не склеються

докупи, слухаєш, поки не заб’ються памороки якоюсь надлиш-ковою інформацією, недолугі тлумачні словники. Він вирішив

завести кота, точніше, котяче подружжя персів, у яких з’явиться

потім цілий виводок сірих, як бархат, персенят, годувати їх

молоком — кожному окреме блюдечко з пастеризованою рідиною, жодних домішок, усі ситі й задоволені життям, хотів просто

стати комусь у нагоді в цьому житті, дитячі малюнки, автори

яких повідомляють, що переїхали й тому ті, хто залишився, мають годувати тих, хто залишився теж. Вони так жалібно

муркотіли — не заховаєш у картонну коробку від капелюшка з

англійськими шпильками, Анаїс так швидко набирала своїми

пальчиками з обгризеним манікюром, традиційні різдвяні страви

з печені. «Н» завжди западала, слова без літери «н», яка зустрічається

в кожному другому слові, скільки не перебирати слова, щоб спробувати знайти заміну, каретка дрижить, сонце блимає совиними

очима на тебе в нірці, незасклені, але зашторені вікна, вивезти всіх

дітей все одно не вдалося б, а як він міг обирати, кого залишити

там, сліпий випадок, метелика капустяна голова.

33

Еллі їде в поїзді, у навушниках радіо «Аристократи», ефір

про економію водних ресурсів, у