Читати книгу - "48 законів влади"

півночі Мексики. Американці запропонували винагороду в 50 000 доларів тому, хто надасть інформацію, яка допоможе зловити Панчо Вілью. Але мексиканці, які розчарувалися у Вільї, коли він повернувся до бандитизму, тепер, коли він протистояв потужній американській армії, зробили з нього ідола. Американці отримували фальшиву інформацію: Вілью бачили в якомусь селі або в гірській криївці, виряджали аероплани, скеровували загони, але дарма. Здавалося, підступний бандит на крок випереджає американських військовиків.

До літа того року склад експедиції збільшився до 123 000 осіб. Вони потерпали від пекельної спеки, москітів, незаселеної місцевості. Загони посувалися селами, де їх ненавиділи, вони викликали обурення і місцевих, і мексиканського уряду. У якийсь момент Панчо Вілья переховувався в гірській печері, одужуючи після кульового поранення під час сутички з мексиканською армією; дивлячися згори в долину, він бачив, як Першинґ тягає знесилених американських солдатів по горах, не наближаючись до мети.

Уже й зима в розповні, а Вілья й далі грав з американцями в кота й мишки. Американці сприймали все, що відбувається, як дешевий фарс, вони знову почали захоплюватися Вільєю, поважаючи його винахідливість у вислизанні від сильнішого ворога. У січні 1917 року Вілсон нарешті відкликав Першинґа. Коли військо поверталося до США, повстанці переслідували їх, змушуючи американців задіяти авіацію, щоб прикрити ар’єргард. Каральна експедиція сама зазнала покарання — це був принизливий відступ.

ОСЕЛ І САДІВНИК

Якось біда сталася з ослом: він у пригоді загубив хвоста; тепер він скрізь його шукав, бо гадав, дурний, що зможе його повернути на місце. Через луку осел потрапив до садка. Садівник побачив його і не міг стерпіти, як той робить капості, витоптуючи його рослини, — він розлютився, підбіг до осла й, не панькаючись, відтяв йому вуха, побив і вигнав геть зі своєї ділянки. Отак осел, який потерпав через утрату хвоста, мав тепер іще більшу скорботу, побачивши себе без вух.

Байки, Пілпей, Індія, IV ст.

Тлумачення

Вудро Вілсон організував каральну експедицію як демонстрацію сили: Він хотів провчити Панчо Вілью і таким чином показати всьому світу, що нікому — ні великим, ні малим — не дозволено нападати на могутні Сполучені Штати та сподіватися, що йому це минеться. Експедиція закінчиться за кілька тижнів, і про Вілью забудуть.

Але все пішло не за планом. Що довше тривала виправа, то більше виявлялися некомпетентність американців і розумність Вільї. Незабаром забули не про Вілью, а про рейд, із якого все почалося. У міру того як невелика прикрість перетворилася на міжнародну халепу, а розлючені американці виряджали до Мексики нові війська, дисбаланс між чисельністю сил переслідувача і переслідуваного — якому вдавалося лишатися на волі — перетворив усе на посміх. Зрештою, цей білий слон армії мусив принижено забиратися з Мексики. Каральна експедиція досягла протилежного тому, що мала зробити: Вілья не тільки залишився вільним, але й більш популярним, ніж раніше.

ОБДАРОВАНИЙ БИК

Одного разу, коли міністр юстиції Токудайджі як начальник імперської поліції проводив збори з підлеглими біля середніх воріт, бик, що належав посадовцю Акікане, відв’язався і забрів до будівлі міністерства. Він виліз на поміст, де сидів начальник, і ліг там, ремигаючи. Усі подумали, що це поважна прикмета, і бика хотіли скоріше відправити до віщуна інь-ян. Однак прем’єр-міністр, батько міністра юстиції, сказав: «У бика нема інтуїції. У нього є ноги, і він собі скрізь ходить. Нема рації низькооплачуваному посадовцю відбирати в низькооплачуваного посадовця нещасного бика, який йому потрібен для відвідування суду». Він повернув бика власникові і поміняв циновку, на якій той лежав. Після того нічого прикрого не сталося. Кажуть, що, коли ви бачите обдарування й не трактуєте його відповідним чином, обдарованість зникає.

Прості есеї, Кенко, Японія, XIV ст.

Чи міг Вілсон учинити по-іншому? Він міг і далі тиснути на уряд Карранси, зажадавши від нього впіймати й видати Вілью. Оскільки багато мексиканців втомилося від витівок Вільї до початку каральної експедиції, можна було без розголосу вести з ними роботу й одержати їхню підтримку невеличкого рейду й захопити бандита. Можна було влаштувати пастку на кордоні з американської сторони, чекаючи на наступний рейд. Або на якийсь час дати спокій цій справі, чекаючи, доки мексиканці самі знищать Вілью.

Пам’ятайте: ваші клопоти — це також ваш вибір. Ви можете просто ігнорувати опонента, показати, що такі дрібниці вас не цікавлять. Це сильний хід. Те, на що ви не реагуєте, не може затягти вас у даремне протистояння. Ваша гордість не постраждає. Найкраща наука суперникові — не згадувати про нього. Якщо не вдасться його зігнорувати (адже Панчо Вілья вбивав американських громадян), слід потай знищити супротивника, але в жодному разі не привертати до нього уваги. Він або сам піде геть, або загине. Якщо ви марнуєте час і енергію на це, то робите помилку. Навчіться розігрувати карту презирства і повертайтеся спиною до того, що не зашкодить вам із часом.

Тільки подумайте: ваш уряд витратив 130 мільйонів доларів, щоб піймати мене. Військо переслідувало мене гористими теренами. Вони іноді проходили по 50 миль без води. У них нічого не було, крім сонця і москітів… І вони нічого не домоглися.

Панчо Вілья (1877—1923 рр.)

Дотримання закону

1527 року король Англії Генрі VIII вирішив позбутися дружини Катерини Арагонської. Катерина не змогла народити сина, спадкоємця, який продовжив би династію, і Генрі гадав, що знає причину: він пам’ятав уступ із Біблії: «А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде обов’язково забитий перелюбник та перелюбниця. А хто буде лежати із жінкою батька свого, він відкрив наготу свого батька, будуть обов’язково забиті обоє вони, кров їхня на них!»[23] Перш ніж вийти за Генрі, Катерина була дружиною його старшого брата Артура, але Артур помер через п’ять місяців. Генрі чекав належний час, а потім узяв удову брата за дружину.

Катерина була донькою короля Іспанії Фердинанда і королеви Ізабелли, і цей шлюб допомагав зберегти важливий альянс. Тепер же Катерина мала запевнити Генрі в тому, що її перший шлюб не був консумований. Інакше Генрі вважатиме їхній шлюб інцестом і недійсним. Катерина ж наполягала на тому, що після першого заміжжя зберегла свою цноту і що Папа Климент VII підтримав її, благословивши цей шлюб, — він би так не вчинив, якби вважав його інцестом. Однак минали роки, а Катерині не вдавалося народити сина, а на початку 1520-х років у неї почалася менопауза. Для короля це означало одне: вона не зберегла цноту, шлюб був інцестом, і Бог їх покарав.

Була й інша причина, чому Генрі вирішив спекатися Катерини: він покохав іншу, молодшу жінку Анну Болейн[24]. Він не тільки кохав її, але й сподівався отримати законного спадкоємця. Шлюб із Катериною мав бути скасований. Для цього