Читати книгу - "Весняна казка, Еммі Берн"

— Ти обери краще , а то я не розбираюся в жодній - нарешті мені спокійно, посмішка сама появляється на обличчі.

— Хочеш суші ? - я ще не пробувала суші

— Я їх ще не пробувала - потрібно було бачити здивування Марка  , мені стало трохи ніяково .

— Потрібно скласти список справ , які ми зробимо разом . Хочу бути першим у  всьому - від такого тоненького натяку , мої щоки швидко спалахнули полум'ям.

Ми швидко приїхали у міні суші ресторан . Тут все було у японському стилі , дуже красиво та затишно. Марк обрав сет із різних ролів та суші , а ще бургер суші замовив . Коли нам це все принесли , я трохи впала в шок , адже ми і половину не з'їмо . Найважче виявилось попереду, адже у мене ніяк не виходило правильно тримати палички. Марк показував мені напевно у  сотий раз , і у мене все одно не виходило потримати суші хоча б секунду. Я вже заливалась від сміху , Марк теж вже ледве себе стримував. Тому я вирішила якщо ганьбитись, то до кінця , і взявши одну паличку як шашлик проколола сушину і нарешті попробувала її . Це виявилось дуже смачно .

— Я тобі вже казав , що ти чудо - Марк вже на всю сміявся .

— Якщо не виходить так , то потрібно шукати інший шлях і я його найшла. Дуже смачно - вирішую попробувати васабі , але за секунду як він опиняється у мене в роті я про це дуже жалію.  

Щоб не ганьбитись ще сильніше, вирішую запити якоюсь водичкою яка стоїть у дивній маленькій тарілочці .  Всесвіт сьогодні явно не на моєму боці, адже це виявився соєвий соус, який ще більше посилив ту гостроту у моєму роті.  Марк тільки уважно спостерігав за мною , а потім подав мені воду. Не піднімаючи на нього погляду , я мовчки взяла і нарешті попила . Ніколи не думала, що буду так радіти простій воді .

— Сьогодні явно не мій день - мій голос вже тремтів , хотілось втекти звідси, сховатись куди подалі, а то я сьогодні тільки ганьблюсь перед ним .

— Ти дивовижна . Коли я вперше їх пробував  то за раз з'їв увесь васабі , я тоді ще не знав що воно таке гостре. А ми ще були на одному заході , і от уяви багато гостей і я стою червоний мов помідор. З очей у мене сльози, та я не можу сказати і слова, щоб мені дали запити води.  І от уяви собі , вони всі подумали що мені стало погано, викликали швидку , почалась неймовірна паніка, а мені потрібно було тільки запити - я вже плакала від сміху , мені справді стало не так соромно .

— А чим все закінчилось - через сміх ледве вимовляю ці слова .

— В швидкі мені дали води , лікарі з мене посміялись . А решта гостей дивилась на дурака який зірвав виставку , тим що не зміг сказати що потрібна вода.  - мені і жаль Марка , але це так смішно.  

— Мені тебе аж шкода стало .

— Та нормально все , за те є що згадати - він мені підморгнув, і я зрозуміла що тепер і нам є що згадувати .

Далі все проходило нормально , ми все-таки половину не з'їли, але були дуже щасливими.  Коли приїхали до мене , я вже по традиції цілувала його в щічку , зранку він мене, а вечором я . Та Марку було цього мало ,тому коли я трішки відсунулась він поцілував мене в губи. Це настільки приємні відчуття, всі думки зникають  з моєї голови , є тільки ми.

— До завтра . Ти тільки нічого не бійся я поряд - знову ніжний поцілунок у губи .

— Я і не боюсь. - посміхаюсь та виходжу.  День сьогодні був насиченим і дуже виснажена , тому беру пакети, Марк вирішив провести мене та привітатись із бабусею  .

Як вам розділ ? Надіюсь у вас все добре і ви в безпеці) Дякую що читаєте мене та ставите вподобання мені це дуже приємно )