Читати книгу - "Космічного продовження не буде!, Інна Турянська"

— Не виженуть! Ти дав їм сьогодні дуже великий виторг. Поїмо? 

— Давай, що хочеш…ну крім мене, звісно, — запитав з посмішкою. 

Але Вірі не дали озвучити її побажання Ален з Михайлом, що підбігли до їх столика. Хлопчики тримали один одного за волосся і були готові до обурень. 

— Мам, Ален пукнув прямо на мене! — жалівся Михайлик, відбиваючись від товариша.

— Що?? Ти сам на себе напердів! — обурився у відповідь малий, — Я чув це був ти! 

— Неправда! Ти пукнув прямо мені на ногу!! 

— Так, ану цить! — втрутилася Віра, — Яка різниця хто на кого пукнув. Воно уже давно розвіялося і полетіло в космос, — сказала, а Артур вже реготав нестримно хапаючись за край столика. 

— Але він…, — продовжував доводити своє син.

— Так, пацани, — плеснув в долоні Артур, — А піцу будете? 

— Так!! — нарешті зійшлися одноголосно Ален та Міша. 

— Але мені чур сирну! — заявив Ален. 

— Фу, вона воняє мишами! Ти потім все тут запукаєш!! 

— Та це ти перлів, а валиш все на мене! — тримав оборону син Степана.

— Так, тихенько, ну! — підвищив голос Артур, — Ти яку хочеш піцу, малий, сирну? — запитав в Алена, на що той ствердно кивнув, а Михайлик обурено склав руки на грудях, — Добре, буде сирна. А ти, Міша? 

— Тат, а я хочу м'ясну. Тільки без перцю!!

— Та ви вже нам обоє перцю підсипали! — обурилася Віра. 

— Гаразд, все буде, ідіть ще поганяйте, а я вас покличу, добре? 

Малі кивнули.

— Але цей… пацани, не пукайте тут, добре? А то дамам таке не подобається, — підморгнув він до хлопців, а ті регочучи помчали назад до ігор.

— Так, кохана, а ти що будеш? — запитав Артур Віру. 

— Тебе! На перше, друге і третє. А ще на сніданок, обід і вечерю, — відповіла дружина дивлячись в меню.

— Ого, оце в тебе космічні апетити, маленька, — реготнув Артур. 

— Ну, а що, — хіхікнула, — Я люблю космічні продовження зі своїм чоловіком, це погано? — показалася її усміхнена голова з-за меню. 

— Це добре, навіть не знаю де мені взяти тих космічних сил, — підтримував дружину чоловік смішками. 

— Тут тільки один варіант, стати космонавтом.

— А як ним стати? — реготав Артур.

— Для цього треба дуже багато практики, — і собі реготала Віра, — І звісно, оті космічні тюльпани. 

— Я все запам'ятав, мала, — Наступний крок - практика. То що їстимеш? 

###