Читати книгу - "Поцілуй Першим, Ольга Манілова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якби я могла цей жах контролювати, то не зробила б!
У цьому й жах!
Повертаю голову і ледь не смикаюся, бо звідси видно килим. Не можу і не хочу туди дивитися.
Його заколисування мене все-таки заспокоюють.
— Гарніше нікуди, — сопе мені на вухо, — нікуди, бля. Тобі на розслабоні потрібно бути просто. Мозок відключи. І все вийде, як зараз.
— Ти з глузду з'їхав! — пихкаю я.
Кулак мене ледь не зверху на себе навалює, і гарячить мені шкіру своїми словами:
— Ну припини, Алісо. Як дитина. Ну нічого, все гарно буде.
У коридорі чується шум. Ваня повернувся з тренування! Намагаюся підскочити, але Вася мене до матраца прикладає. Щось мені не подобається, як у нього в звичку увійшло мене переносити і підкидати, куди захочеться.
По стегнах мене шльопає і пускає в плече слину.
— Лежи нормально, я малого піду зустріну. І овочеве рагу в нього запхаю.
Дивлюся на нього з-під чола. Насторожено. А чи не зуби мені заговорює? "Все гарно буде" зазвичай із бичачої мови перекладається як "я вже вирішив як буде".
І я виявляюся, звісно, права.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілуй Першим, Ольга Манілова», після закриття браузера.
