Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

Я знову виставив долоні вперед і між ними, нарешті, замерехтіла блискавка. Вона мерехтіла, поколюючи пальці, а я милувався нею. Краєм ока, я помітив, що Аїн підійшов ближче, щоб теж подивитися. Я захвилювався, що раптом зараз не втримаю блискавку і вона зможе поранити його, геть забувши про те, що у формі вовка він невразливий перед будь-якими атаками. Та й за себе з Дірасом, якось не подумав. Звісно, одразу ж втратив контроль над магією. Блискавка зірвалася з долонь і шарахнула вниз, прямо мені під ноги, Дірас тільки й встиг відсмикнути мене вбік.

- Добре, ще раз, - тут же попросив Дірас.

- Але я ж... - невпевнено залепетав я, не встигнувши отямитися.

- Нічого страшного не сталося, - твердо сказав батько. - Повтори ще раз, поки не забулося і не вкоренився страх. Ну ж бо. - Підбадьорив він.

Я слухняно кивнув, глибоко зітхнув, проганяючи страх, що наростав. Не без зусиль, але мені вдалося знову викликати ту впевненість у своїх силах. У мене ж вийшло, значить і повторити зможу! І ось між моїх долонь знову блищить блискавка. Довго утримувати її я не став і майже відразу запустив у меч. Блискуча змійка залюбки зірвалася з долонь, стрибнула до металевої зброї та з тріском зникла. Дірас задоволено кивнув, попросив продовжувати, а сам повернувся до Аїна. Той захоплено спостерігав за моїми успіхами, виляючи хвостом, тож не дуже охоче взявся до перерваного уроку.