Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

         Зосередившись на сфері, я підняв усілякі ментальні щити і тільки після цього доторкнувся ментальним щупом до сфери. Практично відразу я відчув, як щуп підхопили і почали переміщати його.

           Відчуття при цьому були дуже незвичайні. Я навіть злякатися не встиг, як це закінчилося, а я себе відчув у якомусь дивному приміщенні. Не відразу до мене дійшло, що я відчув себе всередині сфери. 

        Варто було мені усвідомити це, і ментальним каналом мені передали пакет інформації. Це був дуже невеликий обсяг, у ньому містилися лише базові математичні поняття й опис атомів хімічних елементів.

         Нескладно було зрозуміти, що сфера намагається знайти зі мною спільну мову. Це було дуже схоже на протокол першого контакту.    Його вивчають усі пілоти космічних кораблів на той випадок, якщо зустрінеться новий розумний вид.

          У відповідь я надіслав аналогічний пакет даних.  Поступово розмір пакетів даних почав збільшуватися. Через суб'єктивних кілька хвилин інформація з мого боку закінчилася.

          А ось сфера продовжила посилати інформацію. І вона була дуже дивна. Сфера запитувала мене, що робити з моїми родичами.  Оскільки я не зрозумів, що сфера мала на увазі, я послав уточнююче запитання.

           Відповідь не змусила себе чекати. Це був найбільший пакет даних за час нашого обміну, і перевершував він усі разом узяті в десятки разів. Мені знадобилося не менше десяти хвилин суб'єктивного часу, щоб усвідомити цей обсяг інформації, і він був просто шокуючим.

            Ми з Кендрою думали, що ці наніти - зброя, як би не так. Вони не зброя, вони так звані творцями сфери наногени. Вони медики, іншими словами, ці всі наніти - це медичні наніти.

          Вони мають лікувати, а не вбивати. Але тут сталося те, на що творці сфери просто не розраховували, вони не знали, хто такі люди, вони ніколи людей не бачили. Вони навіть не підозрювали про наше існування.

           І коли до медичного модуля нгуарі підійшла перша людина, сфера визначила в неї запальні процеси в організмі і спробувала вилікувати, запустивши порцію нанітів. Але оскільки наніти стали лікувати людину як нгуарі, то вона почала вмирати.

          Ось тоді й спрацював екстрений протокол. Порятунок особистості за будь-яку ціну. Наніти просто скопіювали свідомість тієї людини і зберегли її у сфері, побічним ефектом є поглинання клітинної енергії з організму. 

         Так само, оскільки активувався екстрений протокол, сфера перейшла в протифазу до реальності. Це було зроблено для того, щоб ніхто не міг пошкодити оцифровану свідомість, записану в сферу.  А далі по наростаючій, навколо точилася війна людей з людьми, і сфера почала робити єдине можливе - рятувати особистості і копіювати в себе.

       Загалом на поточний момент у сфері перебувало півтора мільярда копій людських свідомостей. І тут починалася проблема, нгуарі не хотіли просто так залишати копії, вони створювали для кожної з них віртуальну реальність, у якій ті продовжували жити.

       Все це вимагало колосальних обчислювальних потужностей і величезної кількості енергії.  Енергії стало не вистачати і сфера перейшла в режим енергозбереження, поступово вимикаючи наніти для збереження півтора мільярда людей. Це, до речі, і призвело до того, що кількість нападів "монстра" стала зменшуватися.

          Чесно кажучи, ця інформація мене вибила з пантелику. Я тут розраховував на те, що ми знайдемо зброю, а виявилося, це інопланетний медичний модуль, який невідомим чином опинився на цій планеті, і все, що він робив, - це намагався врятувати тих, хто гине. 

Артефакт же, який зміщував для користувача фазу, спеціально перемістили у фазу зовнішнього світу, щоб знайти того, хто зможе вирішити долю всіх людей, ось тільки попався артефакт не тим людям, та й не факт, що теократи могли б ним скористатися так, як я, не впевнений у тому, що серед них теж був псіон. А всі артефакти нгуарі були з ментальним управлінням. 

             Трохи прийшовши до тями після виваленої інформації, я зробив запит сфері щодо останніх записів у неї. Практично відразу я отримав відгук з описом людини з відсутніми більш ніж наполовину частинами тіла і літньої людини. 

             Що цікаво: вона була найстарішою людиною з коли-небудь поглинених нанітами. І нарешті став зрозумілим взаємозв'язок поглинання літніх людей і того, що в такому разі було менше жертв. Усе банально: копіювання пам'яті літньої людини вимагало більше енергії, от і все. Після кількох таких копіювань наніти переходили в економний режим і накопичували енергію для "порятунку" в майбутньому.

          Не зрозуміти, що це Галон і Зігнарт, я не міг. А тому я одразу відправив запит про можливість зворотного запису. Але не так усе просто виявилося. Так, це можливо, але в старі тіла це зробити не вийде, оскільки вони, на думку сфери, дефектні.

          Можна або в повноцінне і повністю здорове людське тіло, яке, найімовірніше, стане хворим у процесі копіювання і знову свідомість буде скопійовано назад. Або в тіло нгуарі, а ось тут було дещо цікаве. 

         Сфера могла створити тіло Нгуарі за допомогою нанітів, але для цього була потрібна енергія. Багато енергії, а її і так уже не вистачало на збереження свідомостей. Ще кілька тисяч збережень і сфера змушена буде почати видалення найбільш ранніх копій.

        Прийняти одразу рішення я не міг. А тому, повідомивши сфері, що повернуся пізніше, я почав повертатися в реальність за допомогою артефакту.  Варто було перейти в режим матеріальної проникності, і я зрозумів, що перебуваю під землею. Довелося підіймати себе телекінезом, щоб опинитися на поверхні. Поставивши себе на поверхню, я відразу відключив повністю артефакт.

                 - Ну що там? - запитала Кендра в мене, щойно я повністю матеріалізувався. Поглянувши на годинник у нейромережі, я зрозумів, що минуло лише близько п'ятнадцяти хвилин, але ж під час ментального спілкування мені здавалося, що минула доба, а то й більше.