Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Зухвала дівчина актора, Торі Шей 📚 - Українською

Читати книгу - "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зухвала дівчина актора" автора Торі Шей. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 73
Перейти на сторінку:

Часом мені здавалося, що моє життя зупинилося у той момент, коли сталося те жахливе зіткнення. Мій світ розвалився на частини, і я не знала, як знову зібрати його докупи. Моя кар'єра балерини була всім для мене, моїм всесвітом, і тепер цей всесвіт було знищено.

Перший час після аварії я відмовлялася прийняти реальність. Щодня намагалася змусити свої ноги знову рухатися так, як раніше, щоб хоча б на мить відчути, що мої мрії ще можуть стати реальністю. Але замість того, щоб танцювати, я вперто ходила в зали реабілітації, мовчки спостерігаючи за тим, як мої м'язи слабнуть, як тіло зраджує мене. Лікарі запевняли, що я зможу ходити, жити звичайним життям. Але що таке звичайне життя для того, хто звик літати?

Я лежала там, не в змозі рухатися, дивилася на стелю і намагалася усвідомити, що сталося. Тато був єдиним, хто справді мене підтримував. І саме його присутність дала мені силу знову дихати, навіть якщо кожен вдих болів нестерпно.

Мені здавалося, що нічого гіршого не може статися. Але життя завжди може підкинути нові випробування, і мій біль тільки починався.

Мене захопило відчуття, що я, можливо, роблю більше, ніж просто відповідаю на його питання.  Неправильне відчуття. Неправильно те, що я йому розповідаю. Про це знають тільки чотири людини в моєму житті. Дана, Варя, мама та сестра, а тепер ще та людина, яка завжди мене дратувала… тобто, дратує. Так, він все ще дратує мене.

Даніяр замовк, і я побачила, як його очі наповнюються сумом. Ця миттєва зміна в його виразі викликала в мені здивування. Невже йому дійсно небайдуже? Або просто зараз почне мене шкодувати, ось чому я ненавиджу розповідати про свій біль.

— Не потрібно тільки мене шкодувати. Все нормально, мені подобається те, чим я зараз займаюся, — швидко додала я. — Хоча, і з твоїми завжди не потрібними коментарями. Але ти платиш мені,  тому я терплю тебе. Зараз я успішно маніпулюю думками людей, а не глядачів, що аплодують, правда ж чудова альтернатива?

Я спостерігала, як Даніяра обличчя змінюється, і мені стало трохи незручно. Невже я щось сказала не так? Він виглядав, наче його щось зачепило, або просто розчарував. Але, як і завжди, я була готова захищатися, особливо коли в мене не залишалося багато сил. Я ж ніби сказала правду, яку він знав.

— Маніпуляція? — нарешті озвався він, піднявши одну брову. — Цікаво. А чи не це ти зі мною робиш?

Я усміхнулася, не витримавши. Ну, нарешті, щось із його звичної арсеналу.

— Ти сам ставиш такі питання, — відказала я, схрестивши руки на грудях. — А я просто відповідаю.

— Ага, відповідаєш, — протягнув він, уважно спостерігаючи за мною. — І як тобі вдається так легко викинути зі своєї голови всі ті речі, які повинні були б завдавати болю?

Це запитання збентежило мене. Чому він намагається заглибитися в те, що я намагалася приховати роками?

— Можливо, варто просто закінчити цю розмову, — нарешті сказала я, намагаючись повернути свою звичну холодність у голос. — Занадто багато відвертості на сьогодні.

— Як скажеш, — промовив він, але я відчула, що ця розмова змінила щось між нами. І хоча я не була готова це визнати, але в глибині душі знала, що ця зміна незворотна.

Я зробила помилку.

— То коли наступний наш "вихід"?

— Наступної неділі, — відповіла без жодних коливань. — Я прийду до тебе додому, ти зустрінеш мене. Ми посидимо кілька годин. А зараз вибач, але мене чекає Джек.

— Який Джек? — Даніяр нахмурився, його голос прозвучав різко

Я швидко піднялася зі стільця, відчуваючи, що час закінчити цю розмову. Відповідати на його запитання більше не хотілося. Замість цього я тільки махнула рукою на прощання.

— До побачення. І, будь ласка, не відкривай свій рот без потреби на публіці. Це не тільки може зашкодити твоїй, на даний момент, крихкій репутації, але й викличе у мене бажання знайти іншу роботу.

Він виглядав розгубленим, ніби я залишила його без відповіді, яка мала бути очевидною. Проте я знала, що зараз немає сенсу пояснювати, хто такий Джек і чому він такий важливий

— Агов! Який Джек? — гукнув він, коли я вже майже дійшла до дверей. Його голос переслідував мене, але я навіть не обернулася.

Замість відповіді, я просто усміхалася. Не тільки ж йому мене дратувати, чи не так?

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 14 15 16 ... 73
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зухвала дівчина актора, Торі Шей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"