Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ангедонія, АнєчкаLB 📚 - Українською

Читати книгу - "Ангедонія, АнєчкаLB"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ангедонія" автора АнєчкаLB. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 34
Перейти на сторінку:

- Що ти маєш на увазі?

- Ти хіба не в курсі, що ця бешкетниця любить підсипати якусь "кайфу" в напої? Тебе вчора взагалі накрило. Ти так її гаряче обіймав, що, судячи з усього, твоя однокурсниця образилася. Тікала вона швидко від побаченого.

- Пола? Звідки вона взялася?

- Ти сам їй написав. Подивися "Відправлені".

Ліам зайшов у повідомлення. Знайшов потрібне і, вивчивши його до кожної літери, видихнув.

- Давай пізніше.

Він накинув футболку, спортивні штани і вийшов з дому. Завжди готова до прогулянок Tesla вірно чекала господаря в гаражі. Ліам сів за кермо і виїхав на дорогу. Перед очима почали спливати уривки вчорашнього дня. Він кадрами, але згадав, що, дійсно, бачив Полу. І як мутив із Несті. Хто-небудь в курсі, чим це, взагалі, закінчилося?

 

Пола сиділа на даху свого будинку. Вона чомусь з дитинства любила туди залазити. Ось і зараз, упершись пальчиками ніг у виступи черепиці, була повністю захоплена читанням. Ранкове сонце м'яко гріло шкіру і чарівно блищало у світлому волоссі. Приємне тепло, аромати цвітіння, мелодійні пісні птахів. Усе дуже по-літньому.

Авто однокурсника зупинилося на дорозі. Магічний літературний світ, що поглинув і огорнув дівчину, миттєво обрушився. Гарний настрій одразу зник.

- Дивно визнавати, але тепер ти вища за мене, - Ліам підійшов до будинку.

Пола мовчанням зустріла гостя.

- Ти спустишся чи мені піднятися? Можливо, потім доведеться перекладати дах, якщо я залізу.

- Навіщо ти тут? Практичне завдання? Боїшся програти парі?

- Та забий ти на це завдання! - роздратовано вигукнув Саломон. - Мені потрібно поговорити з тобою.

- Я не зовсім упевнена, що хочу це чути, - Пола опустила погляд назад у книгу.

- Гаразд.

Ліам підійшов ближче, став на поручні ґанку, вхопився за виступ водостоку і застрибнув. А потім сів поруч із дівчиною. І ось вона знову мініатюрна і невисока, порівняно з ним.

- По-перше, між нами немає жодних стосунків. Частково через такі випадки, як учора, я й не хочу їх починати. І тебе попереджав неодноразово. По суті, ти не маєш права ображатися. Єдиний косяк - це те, що мені не потрібно було тобі писати і запрошувати до себе. Якщо вже зовсім докопатися до правди, я цього просто не пам'ятаю. Проте, це моя проблема. Написав? Так. Запросив? Так. Через це ти побачила те, що не повинна була. І якщо ти хочеш почути щось на зразок "Вибач", можливо, я міг би це сказати.

- Як хочеш.

- Так і хочу. Однокурсники. І тільки так.

Пола кивнула.

- Мир? - уточнив Ліам.

- Схоже на те.

- Вдалося забути слово?

- Ні. І зараз воно точно описує мій стан у твоїй присутності.

Гість розсміявся.

- Що читаєш?

- Фантастику.

- І як?

- Відповідає своєму жанру.

- Круто. А тут затишно, - Ліам озирнувся довкола. - Я думав, ти боїшся висоти. Біля ущелини тобі не сподобалося.

- Тут трохи інша висота. Чотири метри і чотириста - трохи різні речі.

- Не хочеш проїхатися куди-небудь?

- Хочу. І проїдуся. Скоро по мене приїдуть.

- Хто?

- Я зобов'язана відповідати на допит однокурсника?

- Так.

Пола була обурена такою заявою.

- Знайомий. Новий знайомий.

- У тебе з'явився хлопець? - здається, Ліаму це не зовсім сподобалося.

- Знайомий, - чіткіше повторила Пола.

- Але він може стати бойфрендом?

- Не знаю. Може бути.

- І у вас із ним зараз буде побачення? - однокурсник був різкий і грубий.

- Прогулянка, - уточнила дівчина. - Я не можу проводити час із ким хочу?

- Не знаю.

-Як це розуміти? Між нами нічого бути не може і з іншими я зустрічатися теж не можу?

- Типу того.

- Я тебе мало розумію.

- І сумніваюся, що коли-небудь зрозумієш, - Ліам зістрибнув із даху, сів у машину і поїхав.

 

Дзвінок у двері. Рей стоїть на порозі будинку Поли в призначений час. Із собою букет квітів і трохи хвилювання.

- Привіт, - дівчина відчинила двері й усміхнулася. - А це не заважатиме тобі тримати кермо?

Пола вказала на букет.

- "Це" тобі.

- Ого.

Іриси, гербери, ромашки. Такий пишний, яскравий, милий. Якийсь літній і добрий. І такий непафосний. Це дуже гарно.

1 ... 14 15 16 ... 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангедонія, АнєчкаLB», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангедонія, АнєчкаLB"