Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Збій системи, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Збій системи" автора Інна Земець. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 71
Перейти на сторінку:

       - Ви мене неабияк здивували.

І вже не вперше, мовчки додала я, розплющила очі і сіла рівно. Сердюк швидко сховав свою ледь помітну криву посмішку і підвівся.

        - Можу запропонувати вам чогось міцного? Коньяку можливо?

        - Вгадали. Буду дуже вдячна, - я відчувала, що потребую краплю рідкого релаксанту.

     - Не так, як я вам, Анна, - відповів Гліб Демидович подаючи мені пузатий бокал з ароматним трунком. – Ви врятували ситуацію.

Такий напій потрібно неспішно смакувати, насолоджуючись багатогранним ароматом і терпкими нотками на піднебінні, та я мов жадібний варвар зробила один великий ковток, що пропік нутрощі і побіг рідким вогнем по жилам.

     - А цей благородний напій зараз врятував мене від наслідків стресу, -  поставила на стіл споловинений келих і підвелась. – Дякую.

Я рушила в бік приймальні – в мене ще лишались дві незавершені справи.

        - Закордонний паспорт маєте? – спинив мене в дверях голос Сердюка.

        - Так.

        - Біометричний?

        - Звісно, а яка різниця?

        - Прага. За тиждень.

Я розвернулась і ухопилась за незворушний твердий погляд кольору карамелі.

      - То ваше побачення, Гліб Демидович, я лиш трохи допомогла, щоб його вам призначили – на цьому моя добровільна місія виконана.

    - Не можу погодитись. Якщо є можливість залучити ще раз вас, то Ігор може лишатись тут і займатись іншими справами, яких йому і так не бракує. І впевнений, що юридичний відділ може собі дозволити відпустити вас, Анна, на кілька днів.

Він підвівся, обійшов стіл і сперся на нього всім тілом, не відводячи від мене свого впертого погляду, що виражав повне нерозуміння сенсу слова «ні».

      - Всі витрати – коштом компанії, звісно, а натомість - кілька годин перемовин і трохи вільного часу для того, щоб насолодитись прекрасним містом, тож не бачу жодних перепон і причин не скористатись такою можливістю.

Він не питав, він не просив – він ставив перед фактом і це дратувало аж до кривавих бульбашок в очах.

    - Я добре знайома з містом, яке ви так рекламуєте. Ба, навіть гідом могла б бути. Проте, і гід, і перекладач вам цілком доступні, щоб не шукати їх в моїй особі. Мабуть, ця пропозиція має мене вразити, але я тут опинилась не з власного бажання і втрутилась не в свою справу лиш через свій дурний характер. Надалі, ви впораєтесь без моєї допомоги, а кого саме залучите на цю роль – ваша справа, адже такі послуги не мають жодного відношення до моїх посадових обов’язків.

Перемовини з позиції сили він вести вміє, та і я не кволе курча.

     - Так, Анна, ви сповнені сюрпризів, - промовив він голосом, якому б дуже пасувала французька мова, - Ще раз дякую. Не очікував таких талантів.

      - В мене талантів – повна пазуха, - брякнула я і лиш потім подумки дала собі копняка, за такий невдалий вибір слів. – Я і уколи робити вмію, та все ж раптом що – шукайте медпрацівника, будь ласка.

Шо про мої таланти думає – все його карамель під віями каже.

        - Ще на пів години – я ваша секретарка, а в понеділок, сподіваюсь, все ще співробітниця компанії. Я не помиляюсь?

        - Безумовно, співробітниця.

Я кивнула, зачинила двері і сіла за робочий стіл Валентини. У пошті вже було чимало нових листів, які потребували моєї уваги. В тридцять хвилин я не вклалась, лиш за годину щасливо і дуже швидко вимкнула комп’ютер і пішла в бік ліфтів, та кнопку виклику так і не натиснула. Чорт забирай, мабуть треба запитати чи я вже не потрібна? Я повернулась, тихо постукала і почувши запрошення зазирнула всередину.

      - Гліб Демидович, всі справи завершила, якщо немає таких, що негайно потребують моєї уваги – можу йти?

        - Так, ви вільні Анна, - він відірвався від паперів і підвів на мене свій погляд. – Ще раз дякую, ваша допомога сьогодні була неоціненною.

Фух, свобода! Дорогою додому кортіло набрати подругу і насипати їй чортів за ті «тихі кілька годин» роботи. Та слухавку вона точно не візьме, а в повідомленні переповісти це все просто неможливо. Я неспішно крокувала в бік квартири і прокручувала в голові події останніх кількох годин, не в змозі дати самій собі прийнятне пояснення своїм діям. Чи дурний гонор мене підбурив, чи замашки доброго самарянина, та скоріше за все - хотілось перебити перше враження, хоча на біса мені та реабілітація було незрозуміло.

 

1 ... 14 15 16 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збій системи, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Збій системи, Інна Земець"