Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Воїн-5. Місто мертвих, Олег Говда 📚 - Українською

Читати книгу - "Воїн-5. Місто мертвих, Олег Говда"

260
0
26.01.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Воїн-5. Місто мертвих" автора Олег Говда. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 52
Перейти на сторінку:

— І як ми зрозуміємо? Ну, чи працює заклинання чи ні? — поцікавився Тінь.

— Зрозуміємо… Можеш не сумніватися… — туманно відповів маг. — А тепер не заважайте. Мені треба зосередитись. Займайтеся багаттям. Не шкодуйте дров. Полум'я не лише хижаки, а й мерці бояться. І якщо щось піде не так, то вогонь нам допоможе. Захистить.

 

Час пролетів швидко. Ми ще двічі встигли сходити в гай, як сонце повністю зникло, і Тім піднявся на ноги.

— Ну що, друзі? Ризикнемо?

— А то… Чи варто було б інакше бити ноги? — хмикнув Тінь.

— Тоді готуйте зброю. Але, як щось не те, біжіть до багаття. Пам'ятайте — мертвяки бояться вогню.

— Ми пам'ятаємо, — запевнив я мага.

— Добре. Тоді розпочнемо.

Тім Подорожник пішов уперед, а я з оголеним мечем, і Тінь — озброєний списом, слідом.

Маг став на краю цвинтаря, підняв руки і співучим речитативом вимовив довгу фразу незнайомою мені мовою.

Спочатку нічого не відбувалося. Старий цвинтар, як і раніше, потопав у темряві і тиші, порушуваній тільки нашим схвильованим диханням.

Потім над однією з могилок виникла біляста хмарка. Помітна, бо від неї виходило легке сяйво. Як від рою світляків… Через якийсь час, трохи віддалік — виникла ще одна… І ще… Хвилини розтягнулися в години, але крім хмарок, що повисівши над землею хвилини дві, зникали безвісти — нічого страшного чи небезпечного не відбувалося.

— Лізе! — пошепки сказав Тім. — Я його відчуваю. Готуйтесь!

Не встиг він це вимовити, як земля на одній з могил полетіла вгору, наче від вибуху, а над ямою, що утворилася, показався обглоданий череп. Він повернувся в один бік, потім в інший, і очні ями, що горіли темним пурпуром, як догораюче вугілля, подивилися на нас. Череп задоволено клацнув щелепами, голі фаланги пальців вчепилися в край могили, і скелет вистрибнув назовні.

Тім швидко вимовив якесь заклинання, з його пальців зірвався згусток землі, вдарив мертвяка між ребер, але той навіть не похитнувся. Навпаки, простягнув руки і зробив крок у наш бік.

Тінь вислизнув з-за спини мага і тицьнув скелет вістрям списа в палаючу очницю. Це нежить затримало. Але не надовго. Мертвяк взявся за держак, і висмикнув списа з черепа. При цьому зворотним поштовхом примудрився збити рейнджера з ніг.

— До багаття! Бігом! — крикнув Тім, але я з ним поки що був не згоден. Бо бачив, як лезом меча ніби іскорка пробігла. І девіз вибитий на мечі згадав.

Ступнув уперед, прикриваючи товаришів, дав скелету підійти ближче, а потім рубанув його по простягнутих до мене руках. Меч легко прошелестів у повітрі і практично не зустрівши опору, відтяв нежиті обидві кисті.

— А ти боялася… — промимрив я ледь чутно. — А воно бачиш як…

Наступний удар уже був прицільним. Не побоюючись, що мертвяк може мене схопити, дав підійти ближче, і опустив меч на шийні хребці. Пролунав мерзенний хрускіт, і відрубаний череп впав на землю.

— Отримай село трактор…

Череп кілька разів клацнув щелепами, а потім вогонь у його очницях погас, і над ним з'явилася така ж біла хмарка, яку ми спостерігали раніше над іншими могилами. Вона протрималося кілька секунд і розтанула, а потім і весь скелет обсипався на землю купкою розрізнених кісток.

— Порядок… — промимрив я. Потім згріб ногою кістки назад до могильної ями і загорнув землею. — Спочивай з миром… хто б ти не був. Земля пухом…

1 ... 15 16 17 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Воїн-5. Місто мертвих, Олег Говда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Воїн-5. Місто мертвих, Олег Говда"