Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

- Що сталося? - одразу запитала Тіса. 

- Потім поясню, - відповів я, швидко підходячи до спальні. - Ти не знаєш, де  маленькі перевертні?

- Вони там, - дівчина вказала на двері кімнати, - допомагають мені розбудити хлопців. Їх хтось приспав, чи що?

- Так. Я зараз допоможу. Дай свої руки. 

Я відкинув всі свої хвилювання, зараз не час для таємниць. 

Тіса слухняно подала мені обидві руки, але все ж поцікавилась, навіщо це мені. Замість відповіді, я перехопив її зап'ястя та сказав:

- Відкрийся. 

Вийшло. Наступної миті я зняв із дівчини два шкіряних браслети. 

- Як? - відкрито здивувалася Тіса. - Я думала, це може тільки Дірас. 

- Тісо, потім. Ходімо до кімнати. 

Не чекаючи відповіді, я увійшов до спальні. Тіса не стала зволікати, та увійшла слідом. 

Сай та Мей радісно привіталися зі мною, Еріс перестала штовхати Аїна, який, наче прокинувся, але все ще був дуже сонний, та погано розумів, що відбувається навколо. Дівчинка одразу ж кинулася до мене з питаннями. Мені знову довелося попросити почекати з відповідями. Я одним магічним рухом запалив усі свічки у кімнаті, швидко підійшов до Аїна, та зняв із нього браслети. Звільнена магія допомогла хлопцеві остаточно прокинутися. Я ж, не гаючи часу, підскочив до Майкі, він теж одразу прокинувся, звільнившись від браслетів. Я кинув їх на тумбочку, та підбіг до Чейза. Далі Рін. Хлопці прокидалися, як тільки їх браслети опинялися в мене в руках. Дехто вже почав просинатися сам, мабуть, минула дія заклинання Торена. Рей теж прийшов до тями, гучно позіхаючи, він почав ходити по кімнаті, радіючи що стільки людей зібралося разом.

На мене почали сипатися питання: 

- Що відбувається?

- Як ти це робиш? 

- В тебе ж самого браслети? 

- Вони не працюють, - швидко відповів я, нарешті звільняючи магію Елана, який був останній. 

- Як так? - здивовано запитав Чейз. - Ти зміг їх зламати?

- Ні, про це потім, - відмахнувся я. - Зараз не має часу на довгі розмови. Всі, слухайте мене уважно! - трохи підвищивши голос, сказав я: - У підвалі стався вибух. Захист замка зламано. Скоріше за все, на нас нападуть. Може вже напали. Можливо перевертні, будьте уважні, на них погано діє магія. 

Еріс кивнула, підтверджуючи мої слова. 

- Торен у дворі, намагається загасити пожежу після вибуху, та врятувати людей. Нам треба спуститися до нього. Тривога вже піднята, варта насторожі. Орсем зрадник, - зітхнувши, наостанок додав я, про всяк випадок. - Я із Тореном бачили, як він щось кинув у підвал, після чого все вибухнуло. 

- Як Сем? - здивувався Аїн. - Я ж не відчував у ньому нічого злого та небезпечного. 

- Можливо, саме до тебе він цього не відчував, тому ти й не помітив, - припустив Тор. - Мені теж в це погано віриться. 

- Тепер всі швидко вдягайтеся. Тіса, Еріс, Мей та Сай, візьміть у шафі чиїсь запасні светри чи куртки, та ходімо за мною. 

Через лічені хвилини, всі були готові, та вийшли в коридор. Знизу, по сходах підіймався дим, та страшною чорною змією повз далі вгору, кудись до вежі. 

- Як нам спуститися? Сходами не можна. - Занепокоївся Чейз. 

- Так, я знаю. Через балкон. Ходімо. - Відповів я, махнувши рукою та пішов вперед коридором. 

- Але як? Ми ж на четвертому поверсі. - Чейз продовжував розмову на ходу. Інші теж поспішили за нами. 

- Ти забув, що ви маги? - нагадав я. - Щось придумаємо. Ще я зможу когось спустити. 

- Я можу виростити міцну ліану, - запропонував Майк. 

- Так, гарна ідея, - підтримав я. 

Ельф підбіг до краю балкона, трохи перехилився через поруччя та протягнув руки донизу. Із землі почала виростати зелена ліана, вона потягнулась вгору, випускаючи нові пагони. Незабаром, вона доросла до нашого балкона, чіпляючись за поруччя. Вийшла густа, на вид надійна, зелена драбина. 

- Гарна робота, - оцінивши старання Майкі, сказав Чейз. - Але ти перший.

- Гаразд і Рея з собою заберу. 

- Як ти його втримаєш? - занепокоївся Аїн. 

- Є одна ідея.

Майк підкликав до себе собаку, погладив по голові та щось зашепотів на вухо. Я відчув, що він його зачаровує. Разом із тим, до Рея потягнулась одна з гілок ліани, надійно, але обережно обплутала щеня, підняла його над підлогою, та продовжуючи рости, стала нести донизу. Майк, без зайвих зволікань, перекинув ногу через поруччя, та тримаючись за гілки, вправно поповз слідом. Наступний поліз Торен. 

- Діти, ви зі мною. Ще дівчат можу підвести, якщо не страшно. 

З цими словами, мене огорнуло червоне сяйво і перед хлопцями постав дракон. 

- Таки не брехав! - ахнув Чейз. 

- Який ти гарний! - відкрито захопився Аїн. 

- Дякую, - створив я відповідь. 

- Яка гарна магія звуку, - ще раз похвалив мене, мій маленький друг. - А ти й мене зможеш спустити? В мене з лазінням, дуже погані стосунки. - Він недовірливо покосився, на ліану. 

- Добре. Тоді давайте я зараз віднесу Еріс та близнюків, а потім повернусь за тобою. Тіса, ти як бажаєш спуститися? 

Дівчина з острахом дивилась на мене, але і ліана не викликала в неї довіри. 

- Я поки подумаю, не гайте часу. 

Маленькі перевертні вже маючи досвід, вправно забралися мені на спину. Я розгорнув крила, та обережно вилетів з балкона. 

Торен захопливо присвиснув, а Майк здивовано зойкнув, побачивши мене. Ельф одразу притримав пса та знову щось зашепотів йому на вухо, щоб той не злякався мене, та не втік. Тим часом по ліані почав спускатися Чейз, за ним одразу рухався Елан. 

Коли я приземлився, на цей раз вже більш вдало та м'яко, діти швидко зістрибнули на землю. Я негайно полетів забирати Аїна. Тіса поспостерігала, за тим як спустилися перевертні й теж зголосилася на політ. Рін останнім поліз по ліані, разом із ним злетіли й ми. Аїн захопливо пискнув, коли опинився в повітрі, та попросив, щоб при нагоді я його обов'язково покатав ще раз. Тіса втрималась від коментарів, лише подякувала, коли ми нарешті спустилися на землю.