Читати книгу - "Щоденник Яти Ольше. Том 1, Наталія Шепель"

- Є. А також є чайний лист, - гордо заявила працівниця.

- Тоді його й заваріть. Буду дуже вдячна.

- Зараз принесу.

Замовлення довелося чекати трохи більше, ніж очікувалося, але воно того було варте. Окрім того, що я замовила, мені принесли варені яйця та смажену кров'яну ковбасу. А також креманку з вишневим варенням до гарячого чаю. Як сказала господиня, компенсація за те, що не змогла вчасно забезпечити сніданок, включений до виплати проживання.

***

Школу знайшла швидко, але, на жаль, сьогодні був вихідний день. Охоронець на вході порадив завітати завтра о восьмій ранку. Подякувавши, відправилась досліджувати місто, яке вчора не встигла добре дослідити. А досліджувати було що.

Трохи поблукавши, я вийшла в торговельний район, розташований буквально у двох кроків від школи. І вже там, з відкритим ротом, дивилась на крамниці артефактів, зілля, книг, зброї, посуду та багато іншого

Чесно кажучи, я вперше в цьому світі бачила книги у продажу. Здебільшого це були мемуари, балади чи романи. Але я помітила кілька довідників з трав та одну, тонку по одній із місцевих рас. Я не змогла втриматись й негайно купила їх, раптом стануть у нагоді. А якщо ні, то вони покладуть початок колекції непотрібних книг.

В рядах де продавали готовий одяг, теж не стрималась. Одяг перевертнів був звісно зручним, але я вирішила його зберегти для довгих подорожей. А у звичайні дні згодиться й звичайний одяг. Льняні, світлі сорочки, темних кольорів вовняні штани, спідниці та туніки. В цьому належало ходити до школи. А от дві оксамитові сукні, одна кольору червоного вина, а інша смарагдова, були святкові та мали прикраси зі сріблятсого мережива та вишивки з дрібними камінцями. В них я відчула себе справжньою красунею.

Останньою покупкою на сьогодні було в планах взуття, але на мою ногу у чоботаря не було. Знявши з моєї ноги мірки, чоловік пообіцяв за три дні пошити мені черевики більш придатні до міста.

Вирішивши що сьогодні з покупками досить, повернулася до гостьового будинку, де зручно вмостившись з книжкою, почала вдосконалювати свою навичку читання.

Раса про яку була мова називалася Дамони. Спочатку йшов зовнішній опис, й оскільки було, так би мовити, кілька підвидів, то це зайняло третину книги. Потім пішли легенди, традиції та обряди. Все скупо, але зрозуміло. Шкода що мало.

15.01.157р.

Маг-Рівік

Вранці школа нагадувала стривожений вулик. Учні бігали, голосно сперечалися, мірялися силою. Й це я ще не встигла переступити ворота.

- Чого завмерла? - запитав мене вчорашній охоронець, здоровезний каргол. - Заблукала?

- Ні. Хотіла дізнатися про вступні іспити. Та не знаю куди йти.

- А. Тоді тобі туди, - та показав на двоповерховий будиночок, який з'єднувався з іншими корпусами коридорами-переходами. - Всередині запитаєш куди далі.

Подякувавши, вже більш впевнено пішла по території школи.

Всередині будівлі мені одразу зустрівся іллін в довгій, темній мантії. Махнувши рукою на потрібні двері побіг далі у своїх справах.

Постукавши та дочекавшись дозволу я одразу увійшла до кімнати.

- З якого приводу? - запитала мене дівчина-ельфійка уважно на мене подивившись. На мені хоча й був новенький одяг, який придбала вчора, та хутряний плащ був ще з Окрольда. Схоже дівчина одразу помітила відсутність родових знаків, бо її настрій швидко змінився з незадоволеного, на зневагу.

- Доброго ранку. Я хотіла все дізнатися з приводу вступних іспитів, - до негативного ставлення до себе я вже майже звикла.

- Ви зарано. Набір починається з першого лютерія. Складаєте іспит, й якщо проходите, вас зараховують, - тоном начебто я дурненька, пояснила вона.

- Розумієте, я в цьому світі новенька, - видихнув та стримав гнів, продовжила. - Якщо ви чули в минулому місяці в Доримі Коло притягнуло до себе потраплянців. Я одна з них, того навіть уявлення не маю, що тут та як.

- Так чули, - ставлення дівчини раптово змінилося, зі зневажливого на зацікавлений. - Шуму було навіть тут. Що ж, тоді все зрозуміло. Але в листі, який ми отримали йшлося про сімох магів. Вони також вже тут?

- Навіть уявлення не маю де вони зараз. Я з ними не дуже поладила, а точніше зовсім. Останнього разу бачила в Доримі у заїзді “Північний вітер”, - так хотілося додати: “Не зовсім тверезими”, але втрималась.

- Так, з цим потім розберемося. Отже, іспит складається з двох частин, що проходять одразу в один день. Спочатку перевіряють ваш рівень магії й якщо він задовільний, далі відправляєтесь на перевірку вміння читати, писати та рахувати. Якщо нічого з цього не вмієте у вас є час знайти собі вчителя. Далі, іспити в цьому році розпочинаються третього лютерія та закінчуються вісімнадцятого. Навчання в нас є платне та безкоштовно, яке потрібно буде відробити на благо гільдії після закінчення. Після успішної здачі іспитів, вам буде потрібно обрати предмети, не менше восьми, але не більше десяти. Можна також обрати не магічні, як історія, чи філософія, тощо. Кожен магічний предмет коштує двадцять ассімів, не магічний п’ятнадцять. Вступні іспити безкоштовні, а проміжні та випускні платні. Що ще? Ледь не забула. Сам іспит починається о восьмій ранку, не запізнюйтесь. Здається все.

- А де я можу ознайомитись з переліком дисциплін?

- В мене. Але виносити не дам.

- Тоді якщо ви не проти, я його перепишу.

- Так. Звісно.

Я дістала з сумки блокнот та ручку й хутко переписала та записала все що було потрібно.

- В мене до вас останнє питання. А чи є у вас гуртожитки?

- Є. Але в них в одній кімнаті проживає одночасно від чотирьох до шести осіб. На початок навчання місць вже не має, бо коли хтось звільняє місце, на нього одразу знаходиться перший в черзі. Тому краще пошукайте житло в місті. Багато хто здає кімнати. Запитайте про це в Торговельному чи Ремісничому Кварталі.

Подякувавши, я в роздумах вийшла з кабінету й зі всього розмаху врізалась в ілліна який допомагав мені з потрібними дверима.

- Та що ж за день такий? - вилаявся він, розуміючи, що саме він винен у зіткненні. Пробурчавши слова вибачення, посунувши мене він увірвався до кабінету зі словами: - Ліскара, Джуарід в себе?

- Так, - відповіла та.

Далі підслуховувати не стала. В мене й своїх справ вдосталь.

16.01.157р.

Маг-Рівік

Коли була в Лурбіні мені в банку “Платинова Кірка” обіцяли допомогу з фінансовими питаннями, чим й