Книги Українською Мовою » 💙 Дім, Сім'я » Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна 📚 - Українською

Читати книгу - "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти" автора Дарка Озерна. Жанр книги: 💙 Дім, Сім'я. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 70
Перейти на сторінку:
упорядкувати спосіб життя і дати раду своєму здоров’ю. Для цього були потрібні час, наснага й обізнаність. Не кидайте читання з криками «Порохоботка!..», якщо у вас негативна думка про п’ятого Президента України. Інакше ви не дізнаєтеся, як не допустити діабету та бути активними навіть на дев’ятому десятку літ.

У світі є понад 400 мільйонів хворих на діабет, а в Україні — щонайменше 1,2 мільйона. Щонайменше — тому що багато хто не знає про свій діабет. Ще більше людей мають так званий предіабетичний стан, коли це ще не хвороба, але вже ось-­ось у неї переросте. Так, ми надто звикли до думки, що «якщо вранці нічого не болить, значить, ви померли», і не зважаємо на тривожні сигнали та не стаємо на заваді прогресу хвороби. Крім цього, система охорони здоров’я довгий час — до початку медичної реформи Уляни Супрун — не була зацікавлена в запобіганні хронічним хворобам [68].

Діабет входить до переліку найпоширеніших причин смертності в Україні. Про нього всі чули, але чи ви можете точно сказати, чим ця хвороба страшна? Діабет — це порушення регуляції рівня глюкози в крові, коли глюкози стає стабільно забагато, і вона системно псує здоров’я, так що діабет стає поштовхом для розвитку інших хронічних хвороб, як-­от серцево-­судинних захворювань, цирозу печінки, нефропатій і нейропатій. Це один з потужних факторів ризику розвитку деменції.

Рівень глюкози в крові регулюють гормони інсулін, глюкагон, соматотропін (гормон росту), кортизол, грелін та інші більш чи менш «розкручені» зірки ендокринології. Цей параметр критично важливий для життя, інакше в нас еволюційно не з’явилися б такі складні та гнучкі механізми його регуляції. Глюкоза — це кінцевий продукт травлення всіх вуглеводів і найпоширеніше, найлегше пальне для нашого організму[24]. Її рівень у крові має бути динамічно сталим, тобто поїли — стало більше, а потім — знову нормально. Немає що їсти, або гаруємо в спортзалі чи на городі — стало знову нормально, бо ви почали використовувати свої запаси. І їсти хочеться, щойно перестали важко працювати. Все це гормони й розрулюють. У випадку діабету ці механізми й ламаються.

Як воно працює? Наведу порівняння. В моєму дитинстві, щоб купити сметану, треба було, по-­перше, на неї натрапити, а по-­друге, мати при цьому з собою банку. Нема банки — немає сметани. Глюкоза — це як сметана. Переносник глюкози на поверхні клітин — це як банка. Наявність банки залежить від мами, а наявність переносника глюкози на поверхні клітини — від гормону інсуліну.

Щоб був інсулін, його має утворити підшлункова залоза. У випадку діабету першого типу бракує цього гормону, бо підшлункова не може його утворити в достатній кількості. Тому людина з діабетом першого типу залежить від ін’єкцій інсуліну. Без нього клітини голодують, і може настати кома, адже нейрони нічого, окрім глюкози та кетонів, не їдять.

А ще ми не завжди сприймаємо сигнали. Мама каже, я не чую. Так само і клітина сприймає сигнал інсуліну, лише якщо на ній є відповідний рецептор — білок на поверхні. В більшості випадків діабету другого типу інсулін є, але клітини перестали його сприймати. Якщо дуже сильно спростити, то можна пояснити таким чином.

• Глюкоза надходила і надходила після чергової кави з рошенками, а інсулін виділявся і виділявся. Клітини це забембало, і вони втратили до нього чутливість. Це називається інсулінорезистентністю.

• Або інсулін є, рецептор інсуліну є, переносник глюкози також є, однак він скрутився так, щоб не працювати[25], бо на нього подіяли інші гормони.

Тому клітини, знову ж таки, перебувають в оточенні глюкози, але при цьому голодують і мусять харчуватися жирами чи білками. Глюкоза лишається в крові й буквально осідає на всі білки, що трапляються на шляху. Цей процес називається глікацією. Зокрема, глюкоза «сідає» на колаген — арматуру нашої шкіри, суглобів та судин, тому колаген псується, і шкіра втрачає еластичність, а суглоби — пружність. Отож стабільний низький рівень глюкози — одна із запорук молодості шкіри, разом із захистом від ультрафіолету, до речі. Якась частина глюкози в клітини все ж потрапляє, проте здебільшого у випадку предіабету і діабету глюкози в крові стабільно забагато. Якщо так триває день у день роками, розвивається патологічна картина діабету.

Раціон дуже впливає на ризик діабету. Проте це не єдина причина розвитку цієї хвороби [69]. Насправді в інсулінорезистентності може бути багато причин, а не лише переважання солодкого в раціоні. Наприклад, під час хронічного стресу кортизол виділяється не лише вранці, а постійно, і це також підтримує надто високий рівень глюкози та порушує чутливість клітин до інсуліну. Та фокус кампаній із запобігання діабету передусім полягає у зменшенні споживання простих вуглеводів, адже:

• на це простіше вплинути, ніж на рівень тривожності конкретної людини,

• харчування смаколиками та ситром має й інші погані наслідки, як-­от карієс зубів, зростання маси тіла, брак нутрієнтів у раціоні, спотворення кишкової мікрофлори.

Тому виходить win-­win.

Люди з діабетом помирають переважно від наслідків цієї хвороби: порушення жирового обміну, так званої ендотеліальної дисфункції, коли судини не спроможні пристосовуватися до змін тиску і відновлюватися після пошкоджень, а також нейропатій, інфарктів та інсультів. Діабетики можуть втрачати зір і мати порушення кровообігу в кінцівках, що подекуди призводить навіть до їх втрати. З курінням, як ви пам’ятаєте, така сама історія — до раку легень люди буквально не доживають, помираючи передчасно від серцево-­судинних захворювань, які бурхливо розвинулися на тлі куріння.

Усе, що вбиває нас не одразу, лишається в наших звичках і вбиває нас непомітно.

«Навіщо ви це розповідаєте так детально? Скажіть просто, їсти рошенки чи не їсти?». Стисла відповідь така: щоб лишатися здоровими, по солодощі треба бігати 10 кілометрів туди і 10 назад — тоді клітини не втрачатимуть чутливості до інсуліну. Ну добре, по п’ять. І їсти смаколики після салату й супу, які дбатимуть про щастя і гармонію нашої кишкової мікробіоти. І до кави цигарку не закурювати, а на нервах тим паче, щоб вільні радикали диму не псували судини зсередини й не перескеровували роботу генів на шлях ожиріння. «Знову здоровий спосіб життя!..» — скажете ви, і вдарите спересердя книгою по столу. Саме так. Без здорового способу життя потім доведеться робити те саме, тільки маючи проблеми з тиском, вагою, судинами, мозковим кровообігом і зором. І щодня приймати ліки. До речі, ознайомитися з медичними настановами з лікування діабету другого типу ви можете за посиланням в QR-коді. Описувати їх у

1 ... 18 19 20 ... 70
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"
Гість Яна
Гість Яна 1 вересня 2024 22:37
Коротко вся книга могла б зайняти сторінок 10ть. Дуже дуже багато води. Коротко: їжте просту їжу, тягайте залізо і буде вам щастя.