Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі 📚 - Українською

Читати книгу - "Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дата Туташхіа" автора Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 238
Перейти на сторінку:
з вантажем... Але двох баранів! Ай-яй-яй! Яка ганьба! Який сором!

— Еге, ваше благородіє, двох! — наполягав Хасан-городовий.

— Що — двох?

— Двох баранів, так він мені сказав.— Хасан був такий щирий, що мені стало жалко його.

Шевеліхін здійняв угору руки:

— Боже, борони нашого государя імператора! Як же правити государеві, коли його піддані такі телепні? — Поліцмейстер усім корпусом повернувся до портрета царя.— Як ото правити такою шушваллю? Батьку ти наш багатостраждальний!

У сумовитій позі Хасана-городового було зараз стільки шанобливості й співчуття, що мені здалося — я бачу сльози.

— Годі,— Шевеліхін вернувся до практичної справи й простяг долоню Маруді.

Мій хазяїн поклав на неї папушу грошей. Ті п’ять цілкових, які він мені обіцяв, теж були в тій папуші.

— Ваше благородіє,— нагадав про себе Махмуд.— Цей негідник ще й оштрафував мене на двадцять п’ять карбованців!

— Повернути! — процідив Шевеліхін Хасанові.

Тільки Хасан отямився від Махмудового нахабства, зміркував, що відповідати, і розтулив рота, як Махмуд випередив його:

— Ваше благородіє! Пам’ятаєте, ви питали про коней Бастанова?..

Поліцмейстер завмер. Двадцять п’ять карбованців умить перекочували з Хасанової кишені в Махмудову.

— Сьогодні мені казали, Бастанов знайшов своїх коней,— мовив Махмуд, спокійно ховаючи в кишеню гроші, які повернув йому Хасан.

Від цієї звістки настрій у Шевеліхіна зразу покращав, він звелів Хасанові й поліцейським всипати Маруді п’ятнадцять різок, сів разом з Махмудом у фаетон і поїхав собі.

Коли на подвір’ї поліцейського участку шмагали мого хазяїна, Хасан-городовий аж надто вже старався.

Я вернувся додому. Луки не було. На столі лежав червінець. Розплакавшись, я кинувся шукати Луку — думав, десь на базарі та знайду його. Уже почало смеркати. Знайшов я тільки Селіма-бондаря й запитав про Луку.

— Лука? — перепитав Селім.— Лука в наших краях уже навів порядок. Тепер подався інші краї виправляти!

Я довго й марно шукав його І з часом уже втратив надію знайти того чоловіка, котрий у дитинстві так добродійно вплинув на мене і пам’ять про котрого я й досі зберігаю в серці з почуттям глибокої шани.

Через кілька років ми з братом продали будинок і перебралися в Ростов. Там у нас були родичі. Я найнявся посильним у готель. Згодом мене взяли в ресторан офіціантом.

Я вже й не сподівався зустріти Луку, та доля звела мене з ним. Він зупинився на день у нашому готелі. Ми обидва були раді зустрічі. Увечері я прийшов до нього в номер із щедрою вечерею на підносі. Ми довго сиділи, згадували, сміялися.

— Згадувати весело,— сказав Лука,— тепер з усього смішно. А коли подумати, знаєш, що виходить? А те, що Маруда багато років оббирав людей, згоден?

— Звісно!

— Те, що я зробив, зроблено було нібито з жалості до незнайомих людей — доконав я Маруду, перестав він обдурювати людей. А що з цього вийшло? Ти й сам знаєш: Марудині справи з дня на день гіршали й гіршали. Гусей він не зміг викупити, заставу втратив, спився від горя й помер у Пашковській. Це — одно. Друге — ти втратив вигідне місце. Багато я потім думав, де ж блукають мої близнятка, холодні й голодні. Хасана-городового із служби вигнали — це третє. Гедевана цілий рік тягали в поліцейський участок, геть змучили. Це вже четверте. Махмуд — ти, мабуть, чув,— за свій вибрик просидів півроку у в’язниці. Це — п’яте. А тепер найважливіше: люди, видно, жити не хочуть без того, щоб їх не гнітили, не обдурювали, не оббирали. Марудина базарна афера лопнула, так на його місце сів Гришка Пименов і на трьох картах[10] з тих самих людей на базарі почав дерти вдесятеро більше. Нічого путящого з мого діла не вийшло. Бачиш, скільки поганого я тобі перелічив?! Само зло. Я в книжках читав і від людей чув: як побачиш кого в горі, роби так, як серце велить, і будь задоволений з того, що вийде. Може, це й правда, але все одно ще треба подумати, чи гідні люди того, щоб за їхні справи хтось порядний клопотався. Хто знає?.. Запам’ятай, що я говорю, але знаєш, я й сам ще не втямлю, де воно тут правда. Думати треба і досвід потрібен, щоб зрозуміти.

Ми попрощалися. Нам випало зустрітися в Тифлісі, у губернській в’язниці. Та про це — якось іншим разом.

Граф Сегеді

...У тисяча вісімсот дев’яносто третьому роді ім’я Туташхіа випливло одночасно у справах кількох жандармських управлінь Північнокавказьких губерній. На той час саме на цій території дуже активно розповсюджувалася нелегальна література, а крім того, до канцелярії шефа жандармів надійшло агентурне донесення про підготовку замаху на його високість великого князя. На довершення цього злочинці,— хто вони — невідомо було, — вирізали в Кавказькій сім’ю багатого купця, вкравши гроші й коштовності на велику суму. З Петербурга спеціально приїхав генерал Шанін і, вивчивши матеріали, висловив упевненість, що на Північному Кавказі діє добре законспірована політична організація з базами в Закавказзі, інакше кажучи, на підвідомчій мені території. З його висновків випливало, що солідну суму було вкрадено в купця з метою фінансування терористичного акту і що коли не заводієм, то принаймні одним з привідців-організаторів усього того був Дата Туташхіа. Мене, таким чином, звинувачувано й пропоновано вжити заходи. Так було це чи інак, а шеф жандармів категорично вимагав, по-перше, пояснення з приводу тієї пригоди, а по-друге — ліквідації груп, що ведуть підривну діяльність, і арешту Туташхіа.

Мені треба було у зв’язку з цим визначити і вточнити почерк злочинів Туташхіа, нове кримінальне амплуа якого, до речі, здавалося мені висмоктаним з пальця. Я одержав усі наявні матеріали в його справі й заходився аналізувати їх.

Побіжно зауважу, хоч це й не стосується предмета моїх записів, що висновки генерала Шаніна були поверхові й безпідставні. Жандармське управління розкрило-таки ту справу. Відомості про підготовку замаху на великого князя і спроба пов’язати вбивство купецької сім’ї з політичними мотивами виявилися безпідставними. Крім того, під час слідства з’ясувалося, що і політичні злочинці, й учасники вбивства були зовсім не знайомі з Туташхіа. Мою увагу привернуло дещо інше: вивчення матеріалів про Туташхіа показало мені цього чоловіка в новому, виразному світлі й привело до цікавого висновку.

Перше і дуже важливе, що впало у вічі,— це, якщо можна так сказати, відсутність почерку злочинів Туташхіа. Інакше кажучи: вчинені ним злочини не мали на собі печаті якогось одного способу,

1 ... 20 21 22 ... 238
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі"