Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

.

Тепер у крамниці було троє людей, не рахуючи графа. Судячи з їхнього вбрання та зброї, Ілея подумала, що чоловік — воїн, жінка — маг, а останній чоловік, який ще не розмовляв, — пройдисвіт або щось подібне. Поки вона дивилася, воїн вийняв меч і направив його на графа.

.

— Віддай своє золото прямо зараз, старий, — сказав він.

.

Потім його очі розширилися, коли Ілея скористалася Морганням і зявилася перед графом.

60, 46, 82 . - -

60, 46 і 82. Теоретично це має бути легка прогулянка, подумала Ілея, впізнавши непроханих гостей. Здогадайтеся, що вони найманці або шукачі пригод, а низькорівневі, можливо, їм доручено підтримувати мир, щоб люди вищого рівня могли зосередитися на ельфах? А може, вони просто опортуністи.

Я пропоную вам піти. Граф зачинився, — сказала вона, і коваль усміхнувся позаду неї.

.

Ні, якщо вони купують. Це було сказано досить весело, але Ілея почула легке тремтіння в його голосі, яке її дуже розлютило. Граф був хорошою людиною. Вони, блядь, трусили його. Червоний туман заповнив її розум.

.

— Ризикнемо, Люсі? Я не вмію її читати, - сказав воїн, розмовляючи з жінкою в мантіях.

Всі сильні там, мужньо захищають місто. Дерзайте.

.

Чоловік одразу почав посміхатися, а Ілея лише глянула на графа.

.

— Вибачте за безлад, — сказала вона, коли меч воїна зімкнувся в її шиї. Вона зявилася позаду нього і схопила його за шию, оголила свій кинджал і встромила його в бік. Лезо врізалося прямо в його серце, але, схоже, чоловік вклав досить багато в Життєву силу, оскільки він не помер відразу.

.

Раптовий тиск увірвався в голову Ілеї, і утворився легкий головний біль, коли пройдисвіт зявився поруч з нею, стукаючи її в бік. Відпустивши тепер уже сильно стікаючого кровю воїна, її рука вистрілила і зачепила лезо розбійника. Вона відпустила свою зброю і вдарила шокованого пройдиста по обличчю, розбивши йому череп першим ударом, а потім повністю розбивши його другим.

Вибух плоті і крові пофарбував вікна магазину графа в червоний колір, і маг закричав і телепортувався на вулицю, щоб втекти. Ілея нахилилася і підняла свій кинджал із землі, перш ніж встромити його в череп воїна, покінчивши з його життям.

Їй стало холодно. Після того, як я відчув себе таким вразливим. Підземелля Талін, Салія, ельфи. Так багато людей померло до того, як вона отримала силу змінити ситуацію. І після всього цього якісь шматки лайна намагалися пограбувати друга.

.

У виразі її обличчя не було й сліду посмішки, коли вона повільно підвелася.

?

Чи можу я, будь ласка, мати хоча б одну чортову хвилину спокою?

.

Граф з жахом дивився, як вона схопила два трупи і витягла їх на вулицю. Вона поклала по одному на кожне плече і пішла за нападником, що залишився.

.

Через пару вулиць вона викинула трупи в провулок і озирнулася. Тоді Приціл Мисливця отримав своє перше справжнє застосування, коли вона озиралася навколо в пошуках підказок. Маг, який раніше перебував у паніці, очевидно, трохи заспокоївся і почав використовувати свою магію телепортації, щоб втекти.

– .

На жаль для неї, її запах все ще витав у повітрі, де б вона не зявлялася, і Ілея могла сприймати все в більш ніж двадцятиметровій сфері навколо себе – і здібності мага були далеко не на її відстані.

.

Погляд Мисливця привернув її увагу до поту і страху в повітрі, привернув її погляд до явних схованок і, здавалося, потягнув її в правильному напрямку. Її нові навички в поєднанні зі сферою діяльності дозволили їй негайно знайти очевидний слід.

,

Завдяки розвиненим органам чуття та вмінню виділяти все, що призводило до її здобичі, у Ілеї не було шансів. Через два моргання вона вже стояла перед магом, який телепортувався в підвал.

.

На жаль, були й інші окупанти. Маг натрапив на сімю, яка, мабуть, пішла до свого льоху, щоб сховатися від нічного нападу. Коли зявилася Ілея, маг схопив маленького хлопчика, який стискав деревяну качку, і її руки почали світитися. Неподалік чоловік і жінка в зношених, але справних туніках кричали від подиву і тривоги.

?

— Невже? Дитина? — спитала Ілея. Будь-які сумніви, які вона мала щодо наміру діяти, зникли, коли її гнів посилився.

. -

— Я його вбю... Відпусти мене, і все буде добре. Я зникну. Ніхто не постраждав і все забуто, як щодо цього? Голос мага був панічним і хрипким. Вона дивилася дикими очима на Ілею, очікуючи відповіді.

Ілея просто моргнула і завдала нищівного удару в бік жінки, перш ніж вона встигла зреагувати, зламавши принаймні пару ребер. Вона не використовувала жодних бафів, щоб забезпечити рівно нуль сильно травмованих дітей тієї ночі.

.

Принаймні від травм, завданих нею.

.

Жінка сильно вистрілила в стіну, а потім одного разу ахнула і телепортувалася на вулицю. Ілея все ще бачила її, коли вона відповзала і жалібно кричала про допомогу.

?

З тобою все гаразд? Вона тебе скривдила? — спитала Ілея у хлопчика.

.

Батько підбіг до хлопчика і обійняв його, а мати підійшла до Ілеї.

?

— Ти її відпустиш?

.

Ілея нічого не відповіла.

!

Вона погрожувала вбити мого хлопчика! Боляче так, далеко не заїде... — сказала жінка, підходячи до кутка кімнати, щоб дістати кинджал, який Ілея побачила в скрині.

Вона намагалася пограбувати мою подругу. Не хвилюйся, я її не відпущу, — сказала Ілея, перш ніж кліпнути очима на вулицю, рівно над магом, що повзе.

. -

Я дала вам, хлопці, шанс піти, - сказала Ілея, перш ніж сильно вдарити жінку по голові, негайно покінчивши з життям. Її мозкова речовина перетворила пухнастий сніг на кошмар коричнево-червоного мулу, забруднивши колись приємне нічне повітря металевим запахом крові.

Гнів згас, і лють, яку вона відчувала, напруга, яка так довго наростала, нарешті вивільнилася. Вона захищала графа, захищала малюка.

.

Вона подивилася на кров на вулиці і здригнулася. Вона стояла, її обличчя було в крові від людей, яких вона вбила. Сльози потекли по її обличчю.

.

Блядь.

.

Вона знову вдарила жінку по голові.

!

— Блядь!

Її чобіт знову спустився вниз, тріщина пройшла крізь бруківку внизу. Вона очікувала, що відчує полегшення. Або задоволений. Натомість вона просто відчула втому.

.

Через пару хвилин Ілея повернулася до графа і зачинила за собою двері. Чоловік