Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ангедонія, АнєчкаLB 📚 - Українською

Читати книгу - "Ангедонія, АнєчкаLB"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ангедонія" автора АнєчкаLB. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 34
Перейти на сторінку:

- І я, мабуть, не відмовлюся від солодкої вати, - Пола розглядала все навкруги. Вогні. Каруселі. Колесо. Гірки. Підйомники. Ланцюги. Жонглери. Фокусники. Аніматори. Загримовані актори. Багато жителів і гостей містечка.

- А кататися? - супутник вказав на атракціони.

- Подивимося.

Пола отримала свою солодку вату і з усіх боків намагалася до неї підібратися.

- Оціни он той корабель, що розгойдується, - не відступав Рей.

- Може, пізніше.

- А мильні бульбашки?

- Напевно, ні.

- Тоді що ти хочеш? І якого кольору?

- Не знаю. Швидше за все, що-небудь чорно-біле.

- Не надто весело. Гаразд. Нехай так, - Рей озирнувся по сторонах і повів за руку Полу в кабіну моментального фото. Вони сіли.

- Фото не кольорові, - він поцілував у щоку свою супутницю. Скорчив гримасу. Посмішка Поли. Сміх. Ще поцілунок. Жартівлива сутичка. Веселощі. І ціла стрічка чорно-білих фотографій разом із позитивними емоціями.

- А чорно-біле тобі личить. Твій настрій став кращим.

- Так, - погодилася Пола. - Трохи.

- Ще чорно-білості?

- Із задоволенням.

Приціл. Промах. Мимо. Ще раз. На конкурсі, де потрібно було влучити в центр мішені з лука, Рей не з перших, але наполегливих спроб виграв для своєї супутниці величезного м'якого і дуже милого ведмедя панду. Пола з сяючою посмішкою стиснула нового плюшевого друга в міцних обіймах.

- Мені безперечно подобається.

- Тоді продовжимо, - Рей взяв руку Поли і повів до ресторану, що знаходився через квартал. Вони підійшли до музикантів і хлопець замовив для Поли мелодію.

- Дивись, чорно-білі клавіші рояля грають для тебе.

Музиканти посміхалися, гості ресторану роздивлялися цікаву парочку з величезним плюшевим супроводжуючим. А сама Пола не знала, куди себе подіти від збентеження. І коли Рей ще й запросив свою супутницю на повільний танець, її щоки стали майже бордового кольору.

- Уяви, що ти невидима. Роби все, що хочеш, а ці люди за столиками навіть не дізнаються, - тихо запропонував хлопець. - Допомагає?

Панда спокійно влаштувалася на підлозі. Грала приємна музика. Рей добре й невимушено вів у танці. Пола поступово відволіклася і розслабилася. Приємно? Неймовірно.

І коли мелодія закінчилася, вони, підхопивши ведмедя, вибігли на вулицю.

- І чорно-біле буває радісним?

- Виявляється так, - погодилася Пола. - Ти дуже талановитий художник. Будь-яким кольором намалюєш у мене посмішку. Навіть тоді, коли посміхатися зовсім не хочеться.

- Просто мені дуже подобається твоя посмішка. І зауваж, ми стоїмо на пішохідному переході. Чорна дорога, білі смуги. Ще один момент у скарбничку приємних чорно-білих речей.

- Точно.

Майже поцілунок. Губи занадто близько і ледь не доторкнулися.

- Але... - Пола засумнівалася.

- Я ще не торкнувся тебе. Скажи "ні".

- Мені починає це все більше подобатися.

- Тоді не зупиняйся. Йди далі.

Обережний поцілунок у щоку. Турботливий поцілунок у губи. І панда за спиною Рея. Ніжність юності. Тендітні та прозорі почуття. Свіжі та живі, як світанок.

 

А сонце знову для когось сходить. І гріє. Зараз навіть надто дбайливо. Гойдалки в парку. Книжка в руках і по-справжньому літня спека.

- Ти ще й косички плетеш?

Пола підстрибнула від несподіванки. Відірвалася від книжки, натрапила поглядом на Ліама, який невідомо звідки з'явився, і провела рукою по своєму заплетеному у дві коси волоссю. Мінуси маленького містечка - усі постійно перетинаються одне з одним.

- Сьогодні дуже спекотно, - виправдовувалася вона.

- А вчора ти виглядала дорослішою, - Ліам сів на сусідню гойдалку.

- Тобто?

- Я бачив вас.

- І?

- Я не шанувальник таких вистав.

- Тоді не дивись. А я колись бачила тебе з якимось створінням під назвою "Несті". Мені теж не особливо сподобалося. Але виправдання ти знайшов. Немає стосунків - не може бути образ. Так? - Пола повернулася до читання.

- Ми не будемо більше робити практичну роботу?

- Не в моїх інтересах тобі про неї нагадувати. Інакше я програю парі.

- Сьогодні ввечері продовжимо. Я заїду по тебе.

- Але сьогодні я не... - Пола, заперечуючи, відвела погляд від книги. Їй доведеться скасувати зустріч із Реєм.

- Якщо ти відмовлятимешся, твоя перемога буде нечесною. І це не зарахується. Давай все скасуємо. І парі, і партнерство. Можеш вмикати свою злість.

- Не потрібно заганяти мене в кут. Коли так роблять, мені хочеться на зло відмовитися.

1 ... 21 22 23 ... 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангедонія, АнєчкаLB», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангедонія, АнєчкаLB"