Читати книгу - "Не вибачу, Уляна Пас"

- Ого! Я навіть не думав, що ти так сильно будеш перейматися моєю історією. Хоча.. Така дівчина як ти по -  іншому просто не змогла б. - усміхнувся Даня. 

- Що означає “ така дівчина, як я ”? - ображено засопіла.  

- Така мила і хороша. Зараз рідко можна таких зустріти і мені схоже дуже пощастило. - заявив хлопець,  а я відчула як серце плавиться під його прямим синім поглядом. 

Та це був лише початок, як виявилося вже за мить. Даня повільно нахилився до мого обличчя і спочатку поцілував в кінчик носа, а тоді накрив мої губи своїми. Якщо ще хвилину тому мені і було холодно, то зараз я відчувала, що кров мало не кипить в жилах.  

Ми цілувалися повільно і обережно, наче нікуди не поспішали і увесь світ належав лише нам. Абсолютно забули про те, що приїхали на день народження до Іллі і поринули в відчуття, яких так хотілося нам обом. 

Назад ми поверталися щасливі і мовчазні. Ніхто з нас не хотів закінчувати цей магічний момент, що затягнувся доволі довго. Даня так і не спробував те, що було на тарілці і їжа залишилася там, біля річки. Та чим ближче ми наближалися до будинку,  тим сильніше мені хотілося розвернутися і тікати подалі. Адже всередині була Валя і я боялася запитувати в Дані, що тепер він до неї відчуває.  

- Оля, я хочу щоб ти дещо знала. - Даня зупинив мене уже біля сходів і серйозно поглянув в очі. - Ти дуже хороша дівчина і я хотів би продовжити наше спілкування. Та зараз буде краще, якщо ми не будемо виставляти на показ наші відносини. Краще нехай те, що між нами відбувається, між нами і залишиться. 

- Добре. - кивнула, не до кінця розуміючи слова хлопця. Та зараз для мене головне полягало в тому, що він мене не відштовхував. Отже, була надія, що ми зможемо продовжити наше спілкування після повернення в місто. 

В будинок ми повернулися разом, але за руки уже не трималися. Нашу появу сприйняли доволі радісно і я встигнула відмітити, що гості уже добряче набралися. Єва весело мені під мигнула, чудово розуміючи куди я зникла, а Ілля чомусь пересів поряд зі мною і навіть поклав руку мені на плече. Відчувати його так близько було доволі не приємно, але я трималася, адже сьогодні у нього свято. Зате дехто інший не сильно радів від таких знаків уваги з боку Іллі.  

Валя дивилася на мене так, наче я вкрала її улюблену іграшку. Та зараз мене цікавила не вона, а Даня, що за останні п*ять хвилин встигнув випити більше п*яти разів. Його погляд одразу помутнів і тепер він хмуро поглядав на нас з Іллею. 

- Друзі! - несподівано іменинник підвівся на ноги і його трохи повело в бік. На щастя він встигнув схопитися за стіл і встояв на ногах. - Я хотів сказати, що ви усі круті! Правда! Дякую за те, що приїхали сьогодні.  

Усі заплескали в долоні і знову почали наливати чергову порцію алкоголю. Сьогодні я не пила, та й взагалі з алкоголем не дружила. Щоб напитися мені вистарчало одного келиха пива, тому сьогодні я не хотіла ризикувати. 

- Але це ще не все! - тим часом продовжив Ілля. - Сьогодні тут знаходиться одна особлива для мене людина. Я покохав її з першого погляду і зараз хочу зізнатися в своїх почуттях. Оля, ти будеш моєю дівчиною? 

Усі навколо витріщилися на мене так,  наче вперше побачили. А я могла дивитися лише на Даню, що так сильно стиснув в долоні келих, що той в будь - яку мить міг тріснути в його руках.  

Ну чому я зовсім забула про те, що сьогодні Ілля збирався зізнатися мені в почуттях. Так я могла хоча б підготуватися до цього вибуху, а тепер мені залишилося лише думати, що робити далі.