Читати книгу - "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
• «Чарівні продукти». Насправді таких нема. Чарівний може бути хіба пендель. Та наразі є клінічні дані, що капсаїцин червоного гострого перцю, поліфеноли какао, кориця, антоціани фіолетових ягід, як-от смородини чи лохини, впливають на експресію генів, залучених до розуміння клітиною інсулінового сигналу. Якщо стабільно вживати ці продукти (чи їхні екстракти — заради точності дозування), чутливість до інсуліну дещо поліпшується. Уявіть лише, смородина впливає на те, як працюють наші гени!.. Я ще раз наголошу: їжа не замінить критично хворій людині ліки проти діабету чи високого тиску, проте ми все одно щодня щось їмо, тож нумо їсти корисне [82, 83, 84].
• Споживання невеликих доз алкоголю натщесерце. Знаю, в нашій комунікаційній парадигмі, так би мовити, слід казати, що не існує безпечної дози алкоголю. І це правда. Та я ж знаю своїх читачів!.. Знайдуться такі, що скажуть: «Оно французи бордо своє цідять, і нічого!». Ще й у фейсбуці напишуть. Тож граю наввипередки. Малі дози алкоголю, зокрема вина, сприяють збереженню чутливості клітин до інсуліну в здорових людей. Періоди запоїв же, навпаки, викликають стійкість до інсуліну. Напишіть про це пост [85].
• Медикаментозна терапія та операція зі зменшення об’єму шлунку. Тут я не деталізуватиму, щоб у читачів і читачок не було спокуси вдатися до самолікування. По ліки — до лікаря.
Після такої розповіді вам, мабуть, нескоро захочеться солодкого. І навряд чи ви досі вважаєте мене порохоботкою, якщо так на цукор наїхала.
4.2. Хронічне обструктивне захворювання легень
У дитинстві я вважала, що задишка є такою самою ознакою дорослих, як і кашель — атрибут зими. Тепер я розумію, що в усіх моїх родичів було хронічне обструктивне захворювання легень, або ж ХОЗЛ. У нашій родині проблеми з легенями виникали і через генетику, і через активне та пасивне куріння, і через дихання забрудненим запорізьким повітрям. Гени пальцем не розчавиш. У мене були зими, сповнені кашлю, і вже дійшло до кількамісячного загострення ХОЗЛ, хоч мені ще немає сорока років і я ніколи в житті не курила. І тепер я розумію, чому жодні тренування не допомагають мені навчитися бігти під гору та не випльовувати при цьому легені разом із серцем. Принаймні нині я знаю свої обмеження і діагноз, тримаюся осторонь цигаркового диму і кальянів, вакцинувалася від пневмококової інфекції й грипу, і тому сподіваюся, що моє ХОЗЛ не прогресуватиме далі першої стадії.
Що ж таке хронічне обструктивне захворювання легень? Обструкція — це перешкода. Тобто йдеться про хворобу, під час якої легені поступово і безповоротно втрачають функціональний об’єм. Причиною цього може бути хронічний бронхіт або емфізема легень. У випадку хронічного бронхіту відбувається запалення і руйнація ворсинок бронхів і бронхіол. У випадку емфіземи пошкоджуються альвеоли легень. В обох випадках у легенях утворюється слиз, бронхи стискаються, регулярно стається зупинка дихання, і цей стан прогресує. Інколи ХОЗЛ плутають з астмою, адже для неї також характерні складнощі із вдихом, стискання бронхів і напади задухи.
Супутніми станами ХОЗЛ в кожному четвертому, а то й у кожному другому випадку є високий тиск, хвороби серця та пневмонія. Вони ж є первинною причиною смерті, через що ХОЗЛ уникає визнання.
Смертність від хронічного обструктивного захворювання легень та «зіпсовані ХОЗЛ роки» (DALY) не фігурують серед головних ворогів українців. Наразі ХОЗЛ діагностовано лише в 1,5 мільйона українців, що становить 4 % усього населення. Дійсно, якщо проаналізувати історії хвороби, то ХОЗЛ в Україні — справді відносна рідкість. Є підстави вважати, що насправді все значно гірше, просто далеко не всі сімейні лікарі розпізнають клінічну картину цієї хвороби та знають, як треба ставити діагноз. Або розпізнають та ігнорують, бо що ж тут неясного?.. Але якщо взяти вибірку людей і провести прицільну діагностику, то частота ХОЗЛ в Україні та кількох інших постсовєцьких країнах виявиться вдесятеро вищою. Як у тому анекдоті, що здорових людей немає, є недостатньо обстежені [86].
У США, тобто «а от в Америці!..», про свій діагноз знає лише чи аж (кому як) половина людей із ХОЗЛ. Причина цього, ймовірно, не в поганій діагностиці, а в недоступності низки медичних послуг для багатьох людей, навіть зі страховкою[28].
Найпоширенішими причинами розвитку ХОЗЛ є активне й пасивне куріння, а також дихання забрудненим повітрям і часте користування відкритим вогнем. В Україні це захворювання зумовлене насамперед курінням — 58 % випадків проти 42 % у Європі. У багатьох медичних настановах про ХОЗЛ пишуть як про хворобу людей старшого віку, але ж ми вміємо виконувати п’ятирічку за три роки, тому українці, які дихають забрудненим повітрям і ще й курять, ризикують зіткнутися з ХОЗЛ до сорока років. Як казала одна знайома запорізька лікарка: «Ну што ж тут нє ясно? В Запорожьє тут у всєх ХОЗЛ» [87].
Від ХОЗЛ, на жаль, так просто не втекти. Навіть люди, які ніколи не курили та не палили сухої трави й опалого листя (не робіть цього ніколи!..), теж можуть захворіти, якщо є носіями бодай одного[29] дефектного гена альфа-1-антитрипсину. Альфа-1-антитрипсин пригнічує роботу ферменту еластази, яку в легенях виділяють клітини неспецифічного імунітету (нейтрофіли). Фермент еластаза, як зрозуміло з назви, руйнує еластин — білок, що формує «арматуру» наших альвеол. Тобто альфа-1-антитрипсин захищає легені від руйнації власними ж силами, без нього альвеоли беззахисні, тому емфізема досить швидко розвивається.
Розгляньмо, які клінічні вияви ХОЗЛ та як його діагностують [88]. Далі наводжу медичні настанови Національного інституту вдосконалення медичних послуг (NICE, Велика Британія). [107]
Симптоми ХОЗЛ:
• Втрата дихання під час навантажень (неможливість зробити вдих).
• Хронічний кашель.
• Регулярне утворення слизу.
• Частий «бронхіт» узимку.
• Задишка чи
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна», після закриття браузера.