Читати книгу - "Бурштиновий Меч 2, Ян Фей"

.

Він говорив про Священний перстень Анролдо.

.

Але Брандо подивився на цього хлопця з деяким жалем.

--

Якби Вільямс хотів битися з ним один на один на вулиці, його, природно, били, як собаку. Але цей хлопець був доведений до відчаю і фактично затягнув його на Екстремальні рівнини.

Ні, це не була справжня Остаточна рівнина. Досягнувши Остаточного Царства, він став особистим володінням Вільямса. Іншими словами, це був світ, де його закони були максимальними. У цьому світі його закони були всеосяжними.

Це була його рідна земля, світ, зітканий законами Вільямса.

Вільямс. Брандо не міг не зітхнути.

.

Заступник командира Свято-Катедрального лицарського полку був трохи здивований.

Потім він побачив очі Брандо, які раптом загорілися чорним полум'ям, а за ними волосся і руки. В одну мить з-за спини Брандо розкинулася пара крил, що палали безодневним полум'ям.

І голос Брандо став хрипким і глибоким. Ти дійсно ідіот.

.

Очі Вільямса ледь не вискочили з очниць. Це неможливо! Дурень! Дурень! Спадщина Дракона Темряви!

Він направив меч на Брандо і закричав від недовіри. Ти – Дракон Темряви.

.

Ні. Брандо похитав головою. Мене звати Брандо.

Іди до біса! Обличчя Вільямса було бліде, і він заревів: Єресь! Він підняв довгий меч у руці і зібрався напасти на Брандо.

.

Але його рухи раптом завмерли.

-

Брендел дістав короткий, блискучий предмет завдовжки три дюйми, який сяяв золотистим світлом.

Це була реліквія, яку Брандо взяв з Аммана Магічного Конуса, що вбиває богів, витратний артефакт, який забороняв будь-які елементи, магію та неприродні сили.

І тепер він збирався повернути його до Святого Вогняного Собору.

.

По-іншому.

Ні, це неможливо. Вільямс ледве міг повірити в побачене. Як міг бути такий збіг у цьому світі?

Легенда свідчила, що магічний конус, що вбиває Бога, створений Фанзіном, був заклятим ворогом усіх законів, і його єдиною слабкістю було те, що його потрібно було вдарити, щоб він почав діяти. У руках потужності такого ж рівня вона не поступалася ядерній зброї в чарівному світі. Але в руках Брандо це навряд чи було стримуючим фактором для справжньої влади.

.

Вільямс був винятком.

.

Обличчя чоловіка було попелястим, а холодний піт стікав по лобі. Це була його батьківщина, Царство Права. Він повинен був мати абсолютну перевагу, але тепер здавалося, що він м'ясо на чиємусь рубці.

,

Через це це були його Екстремальні рівнини. Світ, який був сплетений його Нитками Закону.

.

Але це було і з тієї ж причини.

.

Він не зміг втекти.

,

Це можливо, відповів Брандо. Ти вирішив померти. Сказавши це, він недбало встромив Чарівний Розбивний Конус у сіру землю.

.

Золотий конус миттєво потрапив у Нитки закону Вільямса.

!

Ах! Вільямс раптом видав приголомшливий крик. Здавалося, що весь світ здригнувся. Брандо підвівся і витягнув з-за спини Халрана Гею.

Він відчував, що світ поступово руйнується, а стихійна сила Вільямса розпадається.

?

У тебе є лише один шанс на життя, Вільямс. Брандо підняв меч, що горів тим самим чорним полум'ям, і холодно запитав: У минулій священній війні, яка справжня таємниця Листопадової війни?

А-а-а-а-а-а Закони в його свідомості були в безладді, немов вони вибухнули в будь-який момент. Але, незважаючи на це, він все одно зціпив зуби, подивився на Брандо червоними очима і заревів: Хочеш знати? Мрійте далі

!

Я вам ніколи не скажу!

!

Тоді, будь ласка, помри!

.

Цей меч.

Світ згасав, а зовнішнє поступово поверталося до пейзажів Анкерського лісу.

.

Це для принцеси.

,

Меч Брандо рушив уперед, і гостре лезо Халрана Геї та палаюче чорне полум'я пронизали тіло Вільямса. — закричав Святий Фехтувальник Святого Вогняного Собору і підняв голову. Сріблястий вогник в його очах швидко згас, і залишився тільки погляд недовіри.

У той момент світ Екстремальних рівнин повністю зруйнувався.

5

5, будь ласка, голосуйте, голосуйте, голосуйте. Крім того, я рекомендую ' . Ну, до речі, багато людей у групі вже знають про це, ця книга від Якщо вам подобається ця робота, ви можете прийти . проголосувати за мене. Ваша підтримка – моя найбільша мотивація.

613

Розділ 613

,

Над його головою розпадалося сіре небо, наче овес розчиняється в молоці. Брандо стояв посеред рівнин, дивлячись на труп віце-капітана лицарського полку Святого Катедрального Вогню. Чорне полум'я на його тілі поступово згасало, наче чорні метелики, що танцювали в повітрі.

Як це було? — раптом спитав Ортліс.

.

Це було близько. Брандо тихо ахнув. Остання розмова з Вільямсом змусила його глибоко відчути різницю в силі між ним і справжньою силою. В останній момент, навіть якби Вільямс не завдав удару у відповідь, він не зміг би прорвати оборону віце-капітана, не активувавши ' .

Зрештою, йому все одно довелося покладатися на власні сили, щоб врятувати своє життя. Але в будь-якому випадку, на щастя, він переміг, і цього було достатньо.

.

Після паузи.

Брандо раптом запитав: Леді Ортлісс, ви ж знаєте, що колода Келсі має недоліки, чи не так?

,

Ортліс лагідно посміхнувся, Деякі речі залишать глибоке враження лише тоді, коли ви відчуєте це на собі. Багато років війни навчили мене цій істині. Новобранцю дуже складно перетворитися на ветерана, не зазнавши невдач, юначе.

.

Брандо відчув біль у серці. У той момент, коли Вільямс витягнув його на Крайні рівнини, абсолютний закон був порушений. Метиша, Сіель та інші прикликані істоти були ізольовані від світу. Це означало, що навіть якщо цикл утворювався, колода Келсі все одно мала недоліки.

.

Судячи з кінцевого результату, він виграв цю битву завдяки щасливому випадку. Але, на щастя, саме Вільямс, а не інші сильніші опоненти, виявив цей недолік, тому той, хто зараз лежав на землі, був не він.

.

Це означало, що у нього ще був шанс надолужити це.

.

Але причина, по якій він запитав Ортлісса, полягала в тому, що він раптом згадав, що ворогом Чотирьох Святих був Дракон Темряви Одін. Елейн сказала йому, що Одін також був могутнім Платоходцем, але оскільки Чотири Святі змогли перемогти Одіна, це означало, що Літакоходці не були вище цього світу.

,

Ортліс, здавалося, знав, про що думає, і тихо відповів: Кажуть, що кожен прагне до ідеального циклу. За майже ідеальних умов закон може сформувати власний світ. У цьому циклі сила непереможна. На жаль, ніхто не зміг цього зробити

Брандо знав, що вона