Читати книгу - "Небесна заступниця, Коваленко Надія"

Але св.. Петро сказав йому, що він одержав кару, яку заслужив, а оздоровити його може лише Той, кого ви несправедливо розп'яли наш Ісус Христос. Тоді Афоній став на коліна і голосно заявив: "Вірую, що Ісус є Спаситель світу, ми і тоді це бачили, але засліплені злобою і ненавистю, не хотіли визнавати його Божої величі". Петро, побачивши щире каяття Афонія, приклав одрубані руки до тіла і вони відразу приросли, на тому місці залишився лише червоний слід. Афоній, повний вдячності, поклонився тілу Богородиці, став прославляти її подячними молитвами.

Апостол Фома запізнився на похорон і гірко плакав, що не одержав благословення Пречистої. Він попросив апостолів відкрити труну, щоб Фома міг попрощатися з Дівою Марією. Коли апостоли виконали його прохання і відкрили гроб, там лежала лише плащаниця, якою було накрите святе тіло, від якої розносилися чудові пахощі. Зачудовані Апостоли стали молитися Богу, щоб він пояснив, що сталося із тілом Марії.

Під час гетсиманської вечері, коли Апостоли возносили подячну молитву, нараз почули ангельський спів. Апостоли підняли голову і побачили, що над ними стоїть Матір Бога, яка сіяла небесною славою в оточенні ангелів. Вона сказала: "Радуйтеся! Я з вами на всі дні", і, піднісши руки, благословила їх.

Над печерою, де було положено тіло Богородиці, у пізніших віках збудували величний храм. Тисячі творів архітектури, живопису, іконопису, музичних, літературних було присвячено Матері всіх часів, бо таких високих душевних якостей, доброти, милосердя світлості її душі, чесноті, чуйності, старанності, відданості Богу і людям, невтомності і непорочності, красі розуму і душі ми більше не зустрічали ні в кого.

Коли дійшли до Йосафатової долини, апостоли із шанобою поклали катафалк із Тілом у гріб, накрили його лляною тканиною, причому всі ці послуги робили ангели. Вхід запечатали великим каменем. А тисячі ангелів з Маріїного почту лишилися на варті біля тіла.

Розчулені і заплакані апостоли вернулися у Вечерник. Небесні аромати трималися там цілий рік, у світлиці Пресвятої Богородиці ще багато років. Там знаходили притулок всі пригнічені і засмучені. Однак гріхи Єрусалима довели до упадку місто і Небо відібрало це Боже благословення.

Три дні чатували апостоли при святій гробниці і весь час там лунала небесна музика. Св. Петро та Йоан старалися більш за всіх, щоби бути там, де залишилося її серце.

ВХОДЖЕННЯ ДО НЕБА

Ісус Христос тим часом ввійшов у Небеса, ведучи по своїй правиці найчистішу душу своєї Матері. Тільки Мати-Богородиця заслужила вийти з-під Божого Суду, якому підлягають всі смертні. Адже вилучивши її з-під первородного гріха, поставили понад закони, діючі для всіх смертних. На тій підставі Вона сидітиме на Страшному Суді праворуч Небесного Судді, щоб разом з Ним судити всіх людей. Її призначення було всю вічність товаришувати любому Божественному Сину. Ісус сам представив Діву Марію перед Божим Троном, назвавши її Єдиною вибраною понад усе, котрій Ми передали нашу ласку і нашу досконалість, помістили скарб Нашої незбагненної Божественності, бо вона зберегла і помножила таланти, які ми їй дали, котра ніколи не відхилилася від Нашої волі, знайшла ласку і прихильність у Наших очах. Під час цілого Її життя в усіх трудах вона була подібна до Мене, ... то нехай же буде подібна у славі і буде на Троні Нашої величі.

Цю постанову Христа було схвалено Отцем і Святим Духом.

Пресвятая душа Марії була піднесена праворуч Її Сина, Істинного Бога і поміщена на Царський Трон Пресвятої Трійці. На третій день Марія повинна повернутися у світ, оживити своє тіло, возз'єднатися з ним, не чекаючи на загальне воскресіння мертвих. Спаситель сам зійшов з Небес, тримаючи праворуч себе душу своєї Преблагословенної Матері. їх супроводжували легіони ангелів, старовинні Пророки і Патріархи. Господь сказав, його Матір була зачата без гріха, тому зміг він одягти незаплямовану людську природу, в якій прийшов у світ і відкупив його з гріха. Моя плоть є Її плоть. Вона співпрацювала зі Мною в трудах Відкуплення. Тому я мушу Її піднести, так як я піднісся із мертвих і це буде в ту саму пору і годину. Я бажаю, щоб Вона була подібна до мене у всіх речах.

Тоді Пресвята душа Цариці за наказом Господа ввійшла у своє непорочне тіло, оживила його, даючи йому нове життя у славі і безсмерті. Вона вийшла із замкненого гроба, не порушивши ні каменя при вході, ні туніки, ні мантії, що покривали раніше її тіло. Вийшла у надзвичайній красі, чарівності і славі. Це сталося після півночі, це бачили лише деякі апостоли. У супроводі прекрасної Небесної музики урочиста процесія покинула землю. Вони вступили в Небеса: спочатку Святі, ангели, останніми ввійшли Ісус Христос і праворуч Нього Пресвята Богородиця, Цариця Неба і землі, одягнута у щире золото, (Пс. 45, 10) заполонила Небо дивною красою. На її честь пролунали безліч чудових панегіриків. Три Божі Особи прийняли Пречисту Марію на Трон у свої вічні обійми.

ЦАРИЦЯ ВСЕСВІТУ

Бог Отець сказав:

— Зійди вище, Моя доню і голубко!

Христос звернувся до Неї:

— Моя Мати, від котрої Я одержав людське буття і повну винагороду за мою працю в Твоєму досконалому наслідуванні Мене. Прийми тепер із Моїх рук ту нагороду, яку Ти заслужила.

Святий Дух висловився:

— Моя найлюбіша Дружино. Ввійди у вічну радість, що личить найвірнішій любові і втішайся безклопітно тепер Твоєю любов'ю, минулася зима Твого терпіння, бо Ти прибула в Наші обійми вічні.

Пресвята Богородиця ввійшла у захоплене споглядання Пресвятої Трійці, потонувши в безмежнім океані предвічної Божественності. Помістивши Божу матір на цей Трон, Господь об'явив привілеї Пресвятої Богородиці, тому що вона ні в чому не відступила від звання і становища істинної Дочки, так, як Ми визначили у Нашому Божественному судженні. Вона має право на Наші володіння, що Ми признаємо, коронуючи її, як законну і єдину у своїм виді Пані і Монарха.

Ісус Христос сказав:

— Моїй правдивій і природній Матері належать усі створіння, котрі були сотворені, і котрі були відкуплені Мною, а також речі, над котрими Я є Царем. Вона також має бути законною і єдиновладною Царицею.

Святий Дух завершив так:

— Тому, що вона названа Моєю любою і вибраною Дружиною, то заслуговує щоб бути коронованою, як Цариця на вічність.

Після цього Три Божі Особи поклали на голову Преблагословенної Марії пишну корону, сяючу невиданою красою.

Голос від Трону заговорив:

— Моя улюблена, вибрана посеред творінь. Наше царство все є твоїм. Ти будеш Панею і Королевою серафимів і ангелів і сотворінь цілого всесвіту. Наглядай, дій і урядуй усім успішно над ними, бо у Нашій Верховній Консисторії Ми даємо тобі владу, велич і суверенність... Прийми ж тепер верховну гідність, заслужену Тобою, і як частку у Нашій Божественності і зверхність над усіма сотворіннями Нашої всемогутності.

І Наша Воля буде у твоєму розпорядженні для виконання твоїх бажань. Ти будеш Царицею, Управителькою воюючої Церкви, Хранителькою, її повіреною Матір'ю і Учителькою. Ти будеш особливою покровителькою правовірних країн. Ми творимо Тебе Сховищем наших багатств, Скарбником Нашого добра. Ми поміщаємо у Твої руки допомогу для роздавання і благословення Нашої ласки. Нічого не буде дано світові, що не пройде через Твої руки, — так бажаємо Ми. І не відмовимо Ми в нічому, що побажаєш Ти призначити людям. І будеш Ти царювати з нами повік.

Найбільше тішилися на цьому торжестві святий Йосип Обручник, святі Анна і Йоаким, всі кревні цариці і тисяча ангелів із постійної сторожі на землі. Над серцем Цариці Неба і землі виднілося прекрасне сяюче коло Гостія чи Монстрація. Усі бачили і раділи, бо це була гідна нагорода за великі труди і діяння на землі. Вона давала гідний притулок Спасителю, приймала Святі Причастя гідно, з любов'ю і шануванням, як жоден із святих.

"Церква ніколи не приховувала, якими важливими у Небесах є Моє заступництво і сила, визнавала мою здатність рятувати людство тисячами чудес, див і послуг, які я вчиняла від імені тих, що мене шанували. Я завжди була щедрою до тих, хто кликав мене у потребах, і Господь задля мене виявив себе щедрим до них. Найвищий далі бажає щедро видавати людям із своїх безмірних скарбів, виявляти милість тим, хто знає, як отримати моє заступництво перед Богом. Це надійний шлях для поширення Віри, поліпшення добробуту держави і родини, приведення душ до Божих благодатей і приятелювання з Богом".

Ісус привніс ідею богошанування, заснованого на чистоті серця і братерства, високій моральності, уміння дивитися на світ очима серця. Найповнішим втіленням богошанування, чесноти, гарячої любові, вірності, працьовитості, благодаті, милосердя, самозречення і терпіння є Пресвята Марія.

Чи ж дивно, що коли закінчився земний шлях Діви Марії, вона продовжує свою благородну місію Матері Милосердя і захисту всіх праведних душ, Церкви, піклування за яку їй заповів Ісус. Вона взяла під свою милостиву опіку чимало храмів на землі. Особливою її увагою користувалася свята гора Афон, якій вона передбачила довге мирне існування у Ласці Божій. Богородиця опікувалася ченцями Афонських церков, турбувалася про їх щоденні потреби. Коли голод через війни дошкуляв їм, стараннями Пречистої їх комори наповнювалися всім необхідним для життя. Там зберігся переказ, як Архангел Гавриїл допомагав інокам складати похвальні гімни "Достойна єсм", на честь Святої Діви. У афонському монастирі довго зберігалася кам'яна пластинка, на якій Гавриїл сам записав слова похвального гімну, згодом її забрали у Константинополь. Не раз вона сама з'являлася у святій обителі, допомагала зберігати там мир і благочестя, попереджувала про небезпеку божественними знаменнями.

В історії релігії і церкви згадуються діяння Пречистої Матері, яка невтомно стоїть на сторожі церкви і віруючих. Так відомий неодноразовий порятунок Константинополя 626 року при імператорі Іраклії. На святе місто пішли дві могутні сили персів і скіфів. Все море довкола міста заполонили ворожі кораблі. Скіфи вийшли до Храму Живоносного Джерела, Присвяченого Богородиці. Тоді патріарх Сергій взяв ікону Богоматері і обійшов захисні стіни міста, водночас віруючі ревно молилися Пресвятій Марії про порятунок.