Читати книгу - "Пора серця. Листування"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ганс Вінтер
44{216}Інґеборґ Бахман і Пауль Целан, розмовні нотатки, Вупперталь{217}, між 11 і 13.10.1957
[Інґеборґ Бахман]
Коли Ти від’їжджаєш?
І коли повернешся знову?
[Пауль Целан]
-------------
Я від'їжджаю сьогодні близько восьмої години до Дюссельдорфа{218}. Повернуся назад завтра вранці.
-------------
Зазвичай я часом також їду.
Гадаю, ти можеш часто повертатися.
45 {219} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 17.10.1957 р. (?)
Читай, Інґеборґ, читай:
Для Тебе, Інґеборґ, для Тебе —
Біле й легке
Дюни, серпасті, безліч.
У підвітряній тіні, тисячократно: ти.
Ти і рука,
якою, нагий, я до тебе проріс.
Втрачена.
Проміння. Воно звіває нас в кучугуру.
Ми несемо сіяння, біль та ім’я.
Біле,
що біжить нам навстріч,
невагоме, що його ми міняємо.
Біле й легке: хай мандрує собі.
Далечі, місячно близькі, як ми. Вони щось будують.
Вони будують стрімчак,
об який мандрівне розіб’ється,
вони збирають
піну світла й розбризкану хвилю.
Мандрівне, стрімчакові киваючи.
Чола
воно помахом кличе,
ті, що позичені нам
задля відбитку.
Чола.
Ми котимось з ними туди.
Чіл узбережжя.
Ти тепер спиш?
Спи.
Морське жорно кружляє.
Сяйно, мов лід, нечутно,
в наших очах.
Інші додані вірші {220} : типоскрипти (без посвяти) поезій «Ніч», «Натюрморт з листом і дзиґарем», «Я приїду» і «Matière de Bretagne» [4] .
46 {221} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 18.10.1957
Берег Рейну
(Човен з галькою II{222})
Година води, човен з галькою
везе нас у вечір, нам,
як і йому, немає куди поспішати, мертве
Чому стоїть при стерні.
-------------------------------
Розвантажено. Легеня, медуза,
вітає дзвона, бурий
відросток душі доганяє
ясністю зранений подих.
Париж, 18-го жовтня 1957.
47 {223} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 20.10.1957
Кельн, Ам Гоф {224}
Серця пора,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пора серця. Листування», після закриття браузера.