Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

.

Я не буду проти, - сказав Акі.

— Не соромся його перевірити, — сказала Ілея і на секунду задумалася. — Може, зачарування на щось одне задарма?

Дівчина кивнула і радісно пішла геть, дивлячись на Акі своїми сяючими очима. Її біле заплетене волосся трохи погойдувалося в штучному потоці повітря, викликаному то одним, то іншим руном в погребі.

Ілея повернула голову, щоб подивитися на коваля, який складав металеві злитки різних видів на важкий сталевий верстак.

Молот, меч, щит? Ти досить сильний, щоб володіти практично будь-чим, і ти виглядаєш досить спритним, щоб ефективно володіти будь-чим.

Я не впевнений, насправді. Зазвичай я просто бюся руками, — сказала Ілея, підійшовши ближче і піднявши кілька злитків.

Поняття не маю, що це таке... — подумала вона, легенько стискаючи двох з них.

?

— Може, рукавиці? Чи ти використовуєш магію, яка розвязується під час нападу? — запитав коваль, помітно роздратований тим, що вона возиться з його речами.

.

Вона зупинилася і поклала злитки назад. Останнє. Більша частина шкоди припадає на ману, що виділяється. Принаймні, я так вважаю.

.

Бальдуур кивнув на це і задумливим жестом підняв праву руку до підборіддя.

Ну, в такому випадку тип металу не дуже допоможе. У деяких випадках це може бути корисно, але загалом прямий контакт є найкращим для таких навичок. Тим не менш, можливо, я зможу зробити вам щось, що можна використовувати, коли ви стикаєтеся з чимось, де ваші навички можуть виявитися неефективними. Важкий набір для тупих ушкоджень, або щось, оснащене шипами чи лезами для проколювання.

?

Ілея кивнула у відповідь. Це, безумовно, було б корисно. А як щодо обох? Вона підняла кілька металевих злитків. — Що в тебе найважче?

?

Бальдур усміхнувся на запитання. О, я завжди хотіла зробити щось подібне. Найважчий – чорний олвор з півночі. Якщо його коли-небудь і використовують, а це рідко, то як противагу. Незважаючи на те, що він дуже міцний, він погано змішується з більшістю металів і швидко відламує все, до чого ви його прикріпите. Я зроблю тобі пару рукавичок, починаючи з ліктів. Ходімо, допоможи мені дістати злитки, — сказав він, жестом попросивши її піти за нею. Я вже казав, що це дуже рідко і дорого?

.

Ілея не відреагувала. Якщо у когось і були кошти, то це вона.

А як же гострі? — запитала вона.

Він посміхнувся. О, я знаю, що ми для цього використовуємо. І у мене також є ідея форми, — сказав він, коли вони дійшли до того, що, здавалося, було головною коморою.

.

Ілея не могла заперечувати, що вигляд усіх металів та інструментів всередині був одночасно лякаючим і неймовірно вражаючим. Там були всілякі кольори та різні блиски, і все це було ретельно чистим.

Використовуючи свою сферу, вона побачила безліч рун, вигравіруваних на металевих полицях, і була впевнена, що вони відповідають за відсутність пилу в кімнаті. Все виглядало по-новому.

Коваль повів її в один кут і кивнув на ґрати на землі. Там було вісім злитків, які виглядали не особливо ефектно.

— Спробуй підняти його, — сказав він і посміхнувся, щоправда, під таким кутом, під яким Ілея не побачила б його, якби не її сфера. Вона вирішила пограти в його гру і схопила один з брусків. Мязи її руки напружилися до максимуму, оскільки вона не змогла зрушити метал з місця. Вона рухала своїм тілом, щоб мати кращий баланс, і спробувала ще раз. На цей раз метал змістився, правда, всього на міліметр.

.

Стан Азаринта і Форма Вуглинки ожили, їхнє сяйво чудово відбивалося від усіх металів у кімнаті, які дозволяли це робити, хоча лише її шия, руки та голова були відкриті і, таким чином, були єдиними джерелами світла. Поки Ілея напружувалася проти ваги, вона повільно піднімала штангу і піднімала її, поки вона, нарешті, не піднялася так високо, як її живіт.

Вона не могла не пишатися роздратованим виразом обличчя коваля. Використовуючи іншу руку, щоб стабілізувати штангу, вага стала керованою, і вона посміхнулася чоловікові.

.

— Візьми два, — самовдоволено сказав він і пройшов повз неї, навколо нього також утворилося легке сяйво, перш ніж схопити два прути і підняти їх. Для нього це виглядало не менш важко, ніж для Ілеї. Вона не вважала це проблемою, а лише свідченням якості та зручності використання металу. Вона вже бачила його застосування, хоча спочатку потрібно було перевірити можливість виклику своєї важкої зброї прямо з намиста.

.

Вони двічі завершили подорож, щоб доставити вісім брусків до однієї з найбільших кузень у підвалі. Магічно створене повітря, безумовно, допомогло їм не втратити свідомість під час короткої, але дуже важкої прогулянки до місця призначення. Через десять хвилин вісім злитків лежали біля кузні, готові до ковальства.

— У вас немає предмета для зберігання? — спитала Ілея.

Бальдуур лише посміхнувся. Деякі речі треба нести.

.

Ілея спробувала зберегти один із злитків чорного ольвора і виявила, що він працює без проблем. Вона викликала його назад. Я бачу.

.

Він кивнув їй.

— Твоя рука, дівчино, — сказав Бальдур. Вона простягнула руку, і він напружено подивився на неї, мабуть, вимірявши рукавиці.

?

— А який ще матеріал? — спитала Ілея, зрозумівши, що вони отримали лише один вид.

..

Зараз ми його отримаємо... Сподіваюся, їх вистачить. Дозвольте мені спочатку намалювати його для вас, гаразд? О, і нам також доведеться обговорити вартість.

, - , – .

На той час Яна вже майже провела з Акі півгодини, і Ілея планувала скористатися своїм безкоштовним зачаруванням – ймовірно, для важких рукавиць.

Вони знову піднялися сходами до кімнати, яку Ілея раніше не бачила, принаймні не очима. Бальдуур пересунув тарілки та свічники з деревяного столу посеред кімнати і відкрив скриню неподалік. Він витягнув рулон паперу, який розстелив на столі, щоб створити великий простір для малювання.

Наступні десять хвилин Ілея спостерігала, як коваль записує числа та вимірювання. Трохи занудьгувавши, вона почала гратися зі свічками, запалила одну з них і запалила одну з деревяних тарілок, які коваль відсунув від столу. Коли попіл падав з обпаленої тарілки, вона намагалася підняти його своїми маніпуляціями з попелом. Їй було цікаво бачити, як попіл трохи рухається в повітрі.

.

Через пару хвилин Бальдуур начебто закінчив і подивився