Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

Побачивши цю сцену, Брандо вже знав, що відбувається. Він холодно відкрив рота і сказав: Посох зі слонової кістки, охоронець таємного літака Тауерського лісу. Якщо це так, ви вже вирішили атакувати Еруїна. Чому?

?

Якщо раніше чарівник у срібному вбранні тільки боявся, то в цей момент він опинився на межі краху. Він подивився на юнака, що стояв перед ним, з незрівнянним страхом в очах і закричав: Ти хто ти?

?

Брандо вже збирався заспокоїти цього хлопця, але в цей момент з неба раптом пролунав голос: Даріан, навіщо ти змарнував стільки часу?

!

Чарівник у срібній мантії раптом підняв голову і закричав до неба: Обережно, є компаньйон!

Не встиг він закінчити свої слова, як з неба вже спустилися зигзаги блискавок, наче тисячі срібних змій, що відкрили пащу, щоб вкусити Брандо. Однак Брандо навіть не зрушив з місця кут одягу. Яскрава блискавка навіть не торкнулася його тіла. Це було схоже на ілюзію, яка автоматично зникала без сліду.

Чарівник у срібній мантії, що стояв перед ним, був настільки вражений, що його очні яблука ледь не вискочили. Рот у нього був досить Сіель окий, щоб напхати гусяче яйце.

!

Це неможливо!

Одночасно в небі з'явилися три чаклуни в срібному одязі. В одного з них був зламаний капюшон. Це був лисий Чаклун з минулого. Однак вони тут же підняли палиці і підсвідомо захотіли вимовити наступне заклинання.

,

На жаль, Брендел не захотів витрачати на них свій час. Він глянув у бік і сказав: Спускайтеся сюди, чорт забирай.

Як тільки він закінчив говорити, подув порив вітру. Троє чарівників у срібних шатах втратили опору і впали з неба, як повітряні змії з обірваною мотузкою, впавши на землю.

, -

Постать Брандо блиснула, і перш ніж ватажок чарівників у срібній мантії на ім'я Даріан встиг зреагувати, він побачив, як трьох його товаришів підхопила інша сторона і кинула на землю, як трьох мертвих свиней.

.

Тиша.

На якусь мить сцена була така тиха, що можна було почути падіння шпильки.

У цей час навіть Хейнф побачив, що юнак, який подорожував з ним, аж ніяк не звичайна людина. Чарівники в срібних шатах, що стояли перед ним, на перший погляд, були незначними персонажами. Ключовим було те, що він побачив сріблясто-білі очі на обличчі лисого чарівника.

!

Срібна людина!

Ця деталь була схожа на блискавку, яка приземлилася в глибині його серця, змушуючи його нестримно цокотіти зубами.

У цьому світі був лише один чарівник Срібної Людини, і це були чарівники-ремісники народу Буга.

?

Тоді ким був цей юнак перед ним?

?

Чи може бути, що він насправді був гігантським драконом?

.

Обличчя Ролінте теж було бліде. Лоб графського сина був покритий густими намистинами поту. Він вперше зрозумів, що юнак перед ним не хвалиться, а дійсно може розчавити його, як мурашку.

,

Якусь мить він не знав, радіти йому чи боятися. Принаймні він ще більше не розлютив іншу сторону.

.

Хоча деякі речі відхилилися, інерція історії залишається незмінною. Схоже, що Россардський альянс у цьому світі все ще створений. Брандо грав з посохом зі слонової кістки в руці, його обличчя було холодним, як лід. Мені не потрібно, щоб ви відповідали, і я знаю вашу особу. Ви – зрадники закону Таємного Царства. Ви таємно зрадили свого вождя, майстра Лоана, і приєдналися до поплічників Россарда.

?

Хіба це не так, пане Даріан?

.

Ролінте почув голос, гучніший за стукіт його власних зубів. Він повернув голову з блідим обличчям і побачив, що зуби ватажка чарівників у срібній мантії цокотіли, наче він бачив привида.

!?

Хто ти!?

. -

— закричала жінка на землі. Один з чотирьох чарівників у срібному вбранні насправді був жінкою, але Брандо не відчував до неї ні найменшого жалю. Він махнув рукою, і жінка-чарівниця раптом закричала і врізалася в стіну.

Зруйнована стіна, яка давно була розхитана, не повинна була завдати шкоди Срібному Чарівнику, але Брендел придушив всі магічні захисні механізми на тілі жінки-чарівника, дозволивши їй врізатися в стіну своїм смертним тілом. Незважаючи на те, що статура Срібного Громадянина була набагато міцнішою, ніж у людини, Чарівник все одно залишався видом-чарівником. Після цього зіткнення на тілі жінки-чарівника залишилося лише кілька неушкоджених кісток, а її очі закотилися назад.

.

Всі присутні раптом замовкли. Навіть сестри Лін і Ліан вперше побачили, як Брандо проявляє таку холодну сторону, і підсвідомо боялися.

Але серце Брандо анітрохи не зворушилося. Він знав, що це за покидьки. У цей час ще одна чаклунська війна була б недопущена.

?

Тепер настав час мені запитати, а вам відповісти, — холодно сказав Брандо. Ви стоїте за інцидентом на Білій горі?

, - , É

У цей момент він раптом все зрозумів. Хороші речі, які Альянс Саасара зробив в історії, все ще були живі в його пам'яті. Для того, щоб битися за , чарівники прийшли в світ смертних і розділилися на два табори, підкорюючи один одного. Врешті-решт Темноокий Володимир Великий зрадив людей у срібних шатах і кинувся в обійми Сутінкового Дракона. Він таємно спровокував стосунки між ельфами Сен-Осоль і нежиттю, тим самим спровокувавши битву в Косому лісі. Зрештою, він також опосередковано відімкнув печатку Ехіса, що призвело до Лиха Вовків.

Хоча історія цього світу відхилилася, інерція світової лінії все ще існувала. Здавалося, що після появи Військового Шиферу Альянс Саасардів все-таки був створений, як і в історії, і нежить в цей час не нападе на Білу Гору, тому залишалася єдина можливість - це підбурювання чаклунів.

Адже це був прецедент в історії .

Невідомо, чи це було пов'язано з громовими методами Брандо, чи зі здатністю Брандо передбачати майбутнє, які шокували цих людей, але Даріан не мав наміру приховувати це і міг лише чесно відповісти: це була добра справа, зроблена паном Володимиром Великим і чарівниками Латакії. Це не має до нас жодного стосунку, шановний пане

?

Тоді що ви тут робите?

.

Нам наказали зупинити жінку. Вона є довіреною особою графа Ранднера, і в її руках військовий шифер.

?

Як звати жінку?

, —

Її звуть Скарлет, ах. Перш ніж Даріан встиг закінчити свої слова, його відправили в повітря. Він швидко закричав: Пане мій, не вбивай мене!

Ви її зловили? — спитав Брандо, фіксуючи Даріана в повітрі.

Ні, ще ні, – в паніці сказав Дар'ян Місія проходила гладко, але