Читати книгу - "Чужим життям, Ганна Зюман"

— Неймовірно, — прошепотів Сандр. — Так ось що так кардинально змінило Духа лісу.

Водночас його думки повернулися до леді Яніни, тож герцог подумав, який він був дурень. Адже вона від початку казала йому представитися. Зроби він усе за правилами, поводься він згідно з етикетом, не було б цих двох тижнів виснажливих пошуків.

"Іноді буває достатньо представитися, щоб отримати бажане", — пролунало в його голові.

Ідіот.

Адже, навіть обшукуючи її, він не вдостоївся доторкнутися до відкритої ділянки шкіри. Натомість як хамське хлопчисько пройшовся по всіх інших місцях. Хотів морально зламати, а в результаті отримав лише глузування.

Герцог відігнав останню думку.

Не час копатися у собі. Необхідно якнайшвидше вирішити, що робити далі.

Те, що джерело не є предметом, істотно ускладнювало справу. А те, що цей предмет жінка ще й поводиться дуже й дуже дивно, взагалі ставить під удар усю операцію.

Вирішивши, що надалі потрібно поводитися набагато обережніше, герцог швидко переодягся та поспішив униз.

Спускаючись зі сходів, він мимоволі зупинився.

Граф з Яниною мило розмовляли, сидячи за довгим столом, розслаблено пили з келихів, а на колінах Джерела лежала величезна котяча голова.

Звір розтягнувся на всю лаву, тож тепер сісти поряд з леді не було жодної можливості. Проте головне, що вразило герцога, — це були силові лінії, які тягнулися від рук Джерела до кота, доки вона ніжно гладила його.

Мало того, тепер герцог чітко бачив:  кіт був настільки накачаний силою, що, здавалося, ще трохи й лусне.

Леді нахилилася до його вуха, щось шепнула, а потім коротко поцілувала котяче хутряне чоло. Цей короткий прояв невинної ласки викликав таку потужну передачу сили, що Сандр мало не впав зі сходів.

На що ж тоді здатне справжнє кохання Джерела?

Немов почувши герцога, кіт відразу розплющив свої величезні бурштинові очі та, впершись прямо в Сандра, вишкірив довгі гострі ікла.

— А чи кіт це взагалі? — майнула думка в голові герцога.