Читати книгу - "Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей"

 Мені одразу стає зрозуміло, що сталося щось неординарне, судячи хоча б за кількістю задіяних представників оперативної служби. Похмурі обличчя поліцейських, періодично чутні лайки - цілком типова і знайома мені до болю обстановка.

Але я делікатно утримуюся від зайвих запитань. На все свій час. Досить того, що бачу на власні очі.

- Судмедексперт закінчив, - повідомляє поліцейський, що підійшов.

- Пройдемо зі мною. Попереджаю, видовище не для людей зі слабкими нервами. Ваша обізнаність у цій справі може виявитися солідною підмогою. Щоправда, вже зрозуміло, що тіла значно понівечені. Швидше, вам буде непросто.

- Уся зграя в зборі, - констатую після нетривалого огляду тіл злочинців.

- Так одразу? Берете відповідальність це стверджувати?

- Мені доводилося з ними особисто зіткнутися. Чесно я не вірю своїм очам. Хто ж це надав нам таку послугу?

- Це належить ще з'ясувати.

- Так значить правоохоронні органи не мають до цього відношення?

- Жодним чином. Злочинці довгий час були у нас у розробці, але вийти на їхній слід не вдавалося...

- Не здивуюся, якщо до цього мають відношення народні месники.

- Хм, це поки що загадка. Але справу зроблено, а все інше...

- За яких же обставин тіла було виявлено? Наскільки я встиг помітити пролежали вони тут не так довго

- Схоже на те. Анонім повідомив про їхнє місце перебування. Будемо розбиратися. Не виключено, що це розправа, і того, хто або ті, хто це зробили, буде знайдено найближчим часом.

- Це буде не так просто.

- Не сумніваюся.

- Ви ж розумієте, що знищити злочинну групу, за якою полює Інтерпол, міг тільки той, чиї здібності та навички не гірші за навички жертв.

- У будь-якому разі, справу зроблено. А з'ясувати всі обставини події належить незабаром.

Киваю головою на знак повної згоди зі словами колеги, хоча в душі маю сумніви з приводу отримання швидкої успішної відповіді на всі питання, пов'язані з усуненням банди злочинців міжнародного масштабу

Я один із небагатьох, кому довелося на власні очі спостерігати їхні дії і спілкуватися особисто. Тому скепсис мій зашкалює. Та й звикнутися з думкою, що довгострокове розслідування, над яким кректали детективи провідних країн світу, завершено, поки не виходить. Злочинне угруповання, яке тероризувало світ своїми звірячими діяннями, ліквідовано.

Надходить повідомлення від Фелікса. Хтось зі знайомих у фірмі Густава відгукнувся на його запит і повідомив місцевий номер мобільного телефону Емми.

Та це просто подарунок.  Шанси розшукати її і з'ясувати, що ж відбувається насправді з дівчиною різко зростають. Я поспішаю набрати цей номер, незважаючи на неналежну для цього обстановку.

- Алло, - лунає її голос.

- Емма, це... - я не встигаю договорити фразу. У слухавці лунає гуркіт. У мене дерев'яніють кінцівки. Я добре знаю, на що схожий подібний звук. Звук вибуху, типовий для міської забудови.

- Емма, Емма, - я за інерцією кричу в слухавку, не вірячи своїм вухам, не дивлячись на короткі гудки, що надходять із неї.