Читати книгу - "Чорний агат: Втрачена спадкоємиця, Ірина Кузьменко"

— Я не твій батько, я — твій дядько!

Мирослава й Вікторія були шоковані від почутого. Озирнувшись, чоловік поглянув на Серафиму й додав:

— Ваше високосте Даліє Еліас-Карнелл!

— Я давно не ваше високосте! — фиркнула Серафима. — Хто ти такий, ми вже зрозуміли, а навіщо прийшов, потрібно ще розібратися!

— Так, хтось може пояснити, що відбувається? — розвівши руками, запитала Міра. — Як ви можете бути моїм… дядьком?

— Мене звати Крістофер Бейн. Я стражник королівства Дагратіон. Гідеон — мій рідний старший брат й має силу перевтілення, — серйозно сказав.

— Ти брешеш! — гаркнула Вікторія й підійшла до чоловіка.

Він, схиливши голову набік, лукаво усміхнувся й сказав:

— Ви дійсно прекрасні та небезпечні, міледі. І також додам, так, як я тепер новий власник редакції, я не прийму вашу заяву на звільнення.

— Мені навіть гидко дивитися на тебе! І я тобі не довіряю! — відвернулася Вікторія.

— Прийдеться ще раз поглянути на мене й довіритися! — обійшовши її, сказав Крістофер і, провівши рукою по шиї, показав руну Дагаз.

Вікторія захитала головою. Мирослава була збентежена від неочікуваної новини, і лише Серафима, поглянувши на руну, нахмурилася й, опустивши голову, важко зітхнула.

Чоловік, поглянувши на Мирославу, склав руки позаду й зробив крок. Вікторія, ставши перед ним і закриваючи доньку, тихо сказала:

— Зробиш ще один крок, я розірву твої органи.

Чоловік, здвинувши брови, відступив і, поглянувши на Серафиму, промовив:

— Невже ви не знали, що Гідеон дагратіонець?

Серафима, стиснувши вуста, склала руки на грудях. Вона своїм виглядом показала, що не буде відповідати на питання.

— Не знали, — замість Серафими відповіла Вікторія й поглянула на Мирославу, яка мовчки спостерігала за ними.

Крістофер хмикнув і, знову поглянувши на Серафиму, додав:

— Я був здивований, коли пані Вікторія напала на мене з кулаками в редакції й назвала Гідеоном. Опісля зрозумівши, що брат використав мій образ, я намагався второпати, як він протягом двадцяти років міг ховатися від нас, дагратіонців. Через руну Дагаз я намагався ментально встановити зв’язок із братом. Це особливий дар, і ним володіє не кожний.

— Душевний монолог. Утім, навіщо ви, не Гідеон, нам це розповідаєте? — фиркнула Вікторія.

Крістофер, озирнувшись, поглянув на Вікторію й промовив:

— Руну Дагаз можна випалити з тіла магією вогню. Так хто з вас це зробив?

— Що? Ми не використовуємо магію вогню, — фиркнула Вікторія. — Що ти таке несеш? — вдарила кулаком у плече Крістофера.

Мирослава, розвівши руками, промовила:

— Це якесь замкнуте коло з таємниць та недомовок! Я скоро з розуму зійду з усіма вами. Бабусю, чому ти так раптово замовчала?

— Краще б я не зупиняла доньку! — зиркнувши на Крістофера, процідила крізь зуби Серафима. — Гідеон, переметнувшись до Корнелії, пішов за нами в цей світ. Я дізналася, що він дагратіонець, коли піймала його. Лише один раз я застосувала магію вогню й нею випалила руну Дагаз із його тіла. Утім, цей покидьок зміг втекти. Чи жалію я про те, що двадцять років мовчала? Ні!

Мирослава, присівши на східці, обхопила руками голову й промовила:

— Правда по крихті. Так із розуму можна зійти. Гідеон поранений! Це ви зробили, Крістофере?

Бейн знизав плечима й поглянув на Міру. Дівчина, істерично засміявшись, запитала:

— Наслідник престолу Дагратіону, хто він?

— Він не завдасть тобі шкоди, дитя! — відповів Крістофер. — Все, що ми хочемо, так це лише повернутися додому.

— Мирослава не використає силу чорного агату для відкриття порталу! — заперечила Серафима.

— Це небезпечно для цього світу, — додала Вікторія й, зиркнувши на Крістофера, опустила погляд.

— Небезпечний для цього світу це мій зрадливий брат Гідеон, демони мотулу та інша нечисть, яка затаїлася в темряві. Чи ви дійсно думаєте, що Корнелія просто так залишить вас у спокої? Вона буде шукати різні способи, як відкрити розлом! — суворо сказав Крістофер.

— І що ти пропонуєш? — піднявши підборіддя, запитала Серафима.

— Об’єднати зусилля в пошуку Гідеона, — відповів Крістофер.

Серафима голосно фиркнула.

— На жаль, він має рацію, мамо, — прошепотіла Вікторія й від своїх слів сконфузилася.

Широко відкривши очі, Серафима рявкнула:

— Я не даремно приховувала правду про Гідеона. Ти думаєш, дагратіонці не захочуть скористатися кровним походженням Міри? Можливо, ми ще й союз із ними укладемо?

— О, мамо! — скривилася Вікторія. — Давай без істерики та зайвих домислів!

— Ми двадцять років шукали спадкоємицю Андервуду, яка має силу чорного агату й може відкрити портал, — промовив Крістофер. — Утім, дізнавшись, що Мирослава моя племінниця, дещо змінилося. Я не можу суперечити наказам спадкоємця престолу, адже він та інші воїни хочуть повернутися у наш світ.