Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Ще одна спроба, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Ще одна спроба, Олена Гриб"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ще одна спроба" автора Олена Гриб. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:
2

 

Тривога змушувала кров бігти швидше, і змерзлі пальці більше не завдавали незручностей – навпаки, слухняно пурхали по клавіатурі, поспішаючи вгамувати можливу паніку.

– Локація… Ну ж бо! Ага. П'ять кілометрів від міста, п'ятнадцять від гуртожитку, сімнадцять від вілли Шані чи три кілометри від апартаментів Астіна. Я майже вдома! А що із викликами? Хм… Жодного. Астін явно без мене не нудьгує.

«Ми посварилися! Не як завжди, а по-справжньому, тому він і не пішов на вечірку. Знати б ще, через що…» – промайнуло серед уривків спогадів.

Астін кричав, хоч він ніколи не кричить. Міра не пам'ятала слів, але вираз його розлюченого обличчя стояв перед очима. Зламаний ніс і кров на сорочці… Це Міра зламала?! Вона навчилася контролювати гнів і не давати волю рукам. Їй навіть довідку підписали. Це коштувало титанічних зусиль.

– Як щодо новин?

Найсвіжіше: нічні перегони головною вулицею міста і розлючена поліція.

– Ні, не те… На скутері особливо не поганяєш, тим паче наввипередки з поліцією. І флаєра «Кондор» у мене немає. А в Астіна є…

Але це справді не стосувалося справи. Астін ніколи не порушував правила. Він, єдиний син і спадкоємець Старого Сіна з Онікса, не міг дозволити собі таку розкіш, як увага з боку закону.

Для мафіозного клану Сінів чиста репутація мала значення як найкраща інвестиція в майбутнє.

Міра не обманювалась. Нехай Астін і обіцяв не лізти у справи батька, та коли настане час, від спадщини він не відмовиться. Вона сподівалася, що це станеться нескоро, а доти вони мають кілька безтурботних студентських років.

З думкою про те, що одного разу доведеться сказати одне одному: «Прощавай», Міра змирилася ще в шкільні часи, коли зустріла Астіна і перевернула його нудний світ багатого хлопчика із зовні респектабельної родини. Дочка поліцейського та Молодий Сін – не та пара, що може мріяти про «довго та щасливо».

Хоч у підлітковому віці Міра й бунтувала проти геть усього, та тепер вона обрала бік закону. Останнім часом їй не раз спадало на думку, що непогано б змінити спеціалізацію і випробувати себе у судовій медицині.

– В новинах мене нема, і це добре, – вирішила Міра, розриваючись між бажанням викликати таксофлаєр і жагучою потребою спочатку перевірити, куди подівся байк.

Потреба перемогла. Міцно стискаючи розвідний ключ, Міра попрямувала вздовж відбитків шин.

За рогом вони різко звертали і напівстиралися, наче…

Ну так, байк перекинувся.

Чорний, хромований, із червоним шкіряним сидінням, він був раритетом і коштував захмарно. Жодної комп'ютеризації, чиста механіка! У кіно такими користувалися злочинці, уникаючи стеження, у житті – діти багатих батьків.

Наприклад, Шані Короєн мала байк. Іноді вона давала його своїм хлопцям, але найчастіше використовувала як декорацію для селфі.

– Я не могла втікати від Шані, – переконано промовила Міра і відчула ще більшу тривогу, ніж раніше.

Шані – пустоголова лялечка з інтелектом чайної троянди. Вона ні з ким не змагається, бо вважає себе найпрекраснішою дівчиною у світі. Зачепити Шані неможливо, вона будь-які злі слова пояснює заздрістю.

Тихий стогін пролунав ніби з нізвідки, змусив Миру здригнутися і ненароком прищемити палець розвідним ключем.

Це точно не вітер і не уява!

Байк присипало піском так само, як і скутер із піцерії, але сліди шин проглядалися, підошов – ні. Отже, той, хто ним керував, не пішов звідси ногами.

Він повз. Не до ангара – до дороги. Просунувся лише на кілька метрів, але на рівнині стіна не захищала від вітру та піску. На поверхні залишилася тільки верхня частина сіро-зеленої куртки, яку Міра спочатку сприйняла за шматок старого брезенту.

Відтягуючи неминуче, вона підняла байк і притулила до ангара. Сонячне проміння блиснуло в дзеркалі, і в пам'яті спалахом промайнули кілька секунд.

Ніч, нестерпно яскраве світло, тихе бурчання мотора… Це злило! Здавалося, те світло – провісник біди, символ розпачу та безсилої ненависті.

Міра вдарила себе по щоці, відганяючи видіння. Так, переслідувач – це не жарт. І що? Бувало й гірше.

Але…

Куртка жіноча? І чомусь знайома… Не Шані, ні, та віддає перевагу натуральному хутру, а не поширеній у студентському середовищі тканині з ефектом зміни кольору залежно від часу доби.

Міра вже не вагалась, а рішуче зробила крок уперед і схилилася до присипаної дівчини. Очистила від піску її голову, помацала пульс на шиї… Полегшено видихнула: потерпіла жива! Схопила планшет, аби викликати медиків, і ледве стрималася, щоб не розбити його об землю.

«Батарея розряджена», – красувалося на екрані.

Що за капость?! Не інакше як на сайті новин увімкнулась якась мовчазна відеореклама і зжерла насилу здобутий заряд. Тепер треба хвилин п'ятнадцять, щоб накопичився мінімум, необхідний для ввімкнення. Сонце Аріадни слабке, не те що на Оніксі. Пора б уже звикнути до цього і не встрявати в халепи.

Міра поклала планшет на відкрите місце, за допомогою камінця надала йому оптимальний кут щодо променів і задумалася, чи треба витягувати потерпілу з піску. З одного боку, є великий ризик нашкодити ще більше, з іншого – доля ніби натякала, що краще розібратися з нічними пригодами до спілкування з медиками і, жодних сумнівів, поліцією.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ще одна спроба, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ще одна спроба, Олена Гриб"