Читати книгу - "Я подумаю до завтра , Kolya Kozak"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Глава 3: Падіння
Настав вівторок. Настя досі не могла забути про вчорашнє. Коля виглядав ніби нічого й не сталося, але вона помітила, що його очі трохи червоні, наче там щось було.
Він ніби намагався забути про події минулої ночі, але Настя все ж запитала під час другого уроку:
— Що вчора було?
Коля швидко відповів:
— Та нічого, вдарився біля лоба, тому очі стали червоними.
Настя відчула, що він бреше, але нічого не сказала. Вона пішла до класу, а Коля, відчуваючи дискомфорт, вирушив до туалету, щоб промити очі.
Він увійшов до туалету, коли раптом почув знайомий голос.
— Агов!
Коля обернувся і побачив того самого нового хлопця, але цього разу той був не один — з ним стояли ще троє хлопців.
Новенький схопив Колю за волосся і силою нахилив голову під струмінь води. Вода потрапляла йому в обличчя, він почав задихатися.
— Що ти ревеш, корова? — сміявся новенький.
Коля намагався вирватися, але хлопець знову схопив його за голову і вдарив об стіну.
— Що ви робите? Чому ви мене чіпаєте? — вигукнув Коля, але хлопці тільки сміялися і почали бити його ногами.
Після цього новенький нахилився і прошепотів:
— Якщо скажеш хоч комусь про мене… тобі кінець.
З ним разом вони вийшли з туалету, залишивши Колю пораненого і мокрого на підлозі.
---
Коля ледве дійшов до класу.
— Чому ти запізнився? — запитала вчителька.
Вона оглянула його і помітила, що він виглядає дуже погано.
— О боже, що з тобою?! — здивувалася вона.
— Неважливо, — ледве пробурмотів Коля.
— Як це "неважливо"? Ти весь мокрий! — продовжувала вона, все більше хвилюючись.
— Все нормально, — тихо відповів Коля. Йому не було сил більше говорити.
Вчителька не могла зрозуміти, що відбувається. У класі саме починався урок української літератури, і вона продовжила питати:
— Чому ти весь мокрий?
Коля не витримав і розридався. Його сльози змішалися з водою на одязі. Він кинувся до дверей і вибіг з класу, не давши відповіді.
Вчителька поспішила за ним, але, коли вона вже виходила з класу, новенький, який вчився в іншому класі, почув шум у коридорі. Він вирішив вийти.
— Можна я вийду? — тихо сказав новенький.
Вчителька здивовано поглянула на нього, але погодилася:
— О, ти хочеш допомогти? Добре, йди.
Новенький вийшов у коридор і побачив вчительку з української мови, яка була схвильована.
— Можна я замість вас піду перевірю, що сталося з Колею? — запитав він, виступаючи в ролі турботливого учня.
Вчителька подивилася на нього і відповіла:
— О, який ти добрий, звісно, йди.
Новенький, не чекаючи більше, пішов у напрямку сходів, де побачив Колю, який падав з них, вдарившись об кожну сходинку. Коля покотився вниз, втрачаючи свідомість.
Медсестра, яка проходила поруч, побачила його і закричала:
— О, ні! Викликайте швидку! Він не дихає!
Коли швидка допомога приїхала, Колю терміново відвезли до лікарні.
Новенький повернувся до вчительки і сказав:
— Я бачив, як Коля втік. Потім я знайшов його на підлозі, зламаного і без свідомості. Я так переживав за нього.
Вчителька, не запідозривши нічого, подякувала йому за допомогу.
---
Тим часом Настя, закінчивши всі уроки, поверталася додому. Вона думала про все, що відбувалося, але в голові було ще більше запитань. Чому Коля поводиться так дивно? Що сталося?
Вдома вона зробила домашнє завдання, але не могла позбутися думок про події дня. Лягла спати, нічого не знаючи про те, що з Колею сталося таке страшне.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я подумаю до завтра , Kolya Kozak», після закриття браузера.