Читати книгу - "Я подумаю до завтра , Kolya Kozak"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Глава 6: Фінальна пастка
Коля сидів у своїй кімнаті, обдумуючи помсту. Він знав, що не зможе фізично протистояти новенькому, але хитрість – його єдина зброя. Настя давно зрозуміла, хто стоїть за знущаннями, і вмовляла Колю не витрачати на це сили. Але Коля не міг просто так змиритися.
Минуло кілька днів. Він розробив ідеальний план: підкласти клей на місце новенького у поїзді, щоб його штани приклеїлися до сидіння. Це було б не тільки смішно, але й принизливо. Однак для цього потрібно було знати точне місце, де той сидітиме.
Настав 24 травня, субота. Хоча вихідні, в школі повідомили, що заняття триватимуть і в суботу, і в неділю – аж до від’їзду. Коля ламав голову, як побачити квиток новенького.
Раптом його роздуми перервала Настя:
— Коля, що з тобою? Чому ти останнім часом мовчиш і нічого мені не розповідаєш?
— Неважливо, — буркнув він і побіг геть.
У нього вже був план. Він попросив учительку покликати новенького на перший поверх, поки сам залишався на другому. Як тільки той піде, Коля зможе пробратися в його клас і подивитися на квиток.
Коли настав час, вчителька покликала новенького вниз. Коля швидко заскочив до класу і побачив квитки, що лежали на столі. Він швидко знайшов потрібний і запам’ятав місце. Але не встиг він втекти, як почув голос новенького:
— Хто мене кликав?
— Це Коля, — відповіла вчителька.
Хлопець зрозумів, що його обманули, і розлючений побіг нагору. Коля тільки вибіг з класу, як врізався в нього.
— Ой, вибач, я не встиг на перший поверх… — спробував він викрутитися.
Але новенький не слухав – він вдарив Колю кулаком по голові.
— Ще раз таке зробиш – отримаєш більше, гад!
Коля стояв приголомшений, але зрозумів: мовчати не можна.
Наступного дня, 25 травня, всі зібралися на вокзалі. Колі тремтіли руки, але він тримав у кишені прозорий клей. У поїзді він знайшов місце новенького і акуратно обклеїв сидіння.
— Куди ти ходив? — запитала Настя, коли він повернувся.
— В туалет, — швидко відповів він.
Поїзд їхав довго, з поломками, але через чотири години вони нарешті прибули. Місто вражало красою. Вчителі, на диво, дозволили учням гуляти самостійно.
Настя і Коля пішли в магазин, купили цукерки. Але раптом Коля побачив новенького. Він зробив вигляд, що не помітив, але серце прискорено билося.
Настя ж нарешті зрозуміла: Коля обожнював новенького, а вона його ненавиділа. Вона вирішила взяти вину на себе.
— Це я зробила, — раптом заявила вона.
Новенький не довго думаючи схопив її і кинув на колії, почав бити. Настя плакала, її лице було в синцях. Коля завмер – йому було страшно.
Троє хлопців, які стояли поруч, дивилися, не втручаючись.
Коли новенький закінчив, він підійшов до Колі.
— Давай дружити, — простягнув він руку.
Коля трохи помовчав, а потім відповів:
— Я ще подумаю до завтра.
Він дав йому цукерку, і той хлопець пішов.
Вечір настав швидко. Всі зібралися на вокзалі. Коля запитав Настю:
— Чому він тебе побив?
— Бо я сказала, що ти обожнюєш його, а я його ненавиджу, — прошепотіла вона. — Я захищала тебе.
Коля відчув, як у грудях щось стиснулося.
Але тут Настя усміхнулася.
— Все, забудь, — сказала вона. — Ми ж відпочили?
Коля теж усміхнувся.
Вони відчули радість. Їм стало легко. Всі зібралися, сіли в поїзд і поїхали додому.
Зрештою, всі подружилися і стали дружні. Час ішов, всі більше не мали між собою ворожнечі. Коля, Настя, новенький та інші однокласники почали спілкуватися і проводити час разом. Вони більше не ворогували, не будували підступних планів і не намагалися помститися.
Згодом всі згадували цю поїздку як щось важливе у їхньому житті. Вони навчилися розуміти одне одного, пробачати і не тримати зла. Вони зрозуміли, що помста нічого не вирішує, а дружба – це набагато цінніше.
І тепер, коли вони розповідали про цю історію іншим, вони казали:
— Ця книга вчить нас тому, що навіть після найбільших конфліктів можна знайти спільну мову. Що дружба важливіша за ненависть. І що все, що ми робимо, завжди має наслідки.
Кінець.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я подумаю до завтра , Kolya Kozak», після закриття браузера.