Читати книгу - "Бурштиновий Меч 2, Ян Фей"

,

Я знала, що у Акеля погана репутація, але не очікувала, що він буде таким божевільним. Нія розповіла мені деякі речі тільки зараз. Це все моя провина, що я погано її захистила. Дільфері винувато зітхнув.

.

Брандо більш-менш про щось здогадався. Коли жінка-лицар звернулася з проханням, він насправді здогадався, що між ними може бути конфлікт.

,

Однак це все-таки була чужа сімейна справа, тому він міг лише ніяково кивнути.

.

Але, пане Брандо, я дуже добре знаю, що таке Акель і барон Даль. Я дуже переживаю за свого батька, хоча Її Королівська Високість сказала, що Ділфері запитав це з деяким занепокоєнням. Очевидно, що найбільше її турбувало це питання.

.

Хоча княгиня Грифіна втішала її ставленням Святого собору, графиня не була дурною. Вона подумала про це і відчула, що здогад Брандо більш вірогідний. Інакше її брат не з'явився б у . Адже Яньбао знаходився ще на деякій відстані від цього порту. Судячи з того часу, як її брат вирушив у дорогу, війна в Ампер-Сіле ще не повинна була відбутися, не кажучи вже про ці чутки.

, —

Брандо глянув на неї і зітхнув:

,

Ти знову будеш мені брехати, чи не так? Ділфері витріщився на Брандо і прошепотів: Містере Брандо.

Я Брандо був збентежений. Що ти маєш на увазі, коли говориш, що я знову буду тобі брехати? Але коли він подумав про це, то дійсно не міг бути впевнений, що брехав раніше. Зрештою, його власне минуле було великою брехнею. Більше того, коли він увірвався в маєток цієї панночки, здавалося малоймовірним, що він сказав би правду.

?

Він подумав про це і відповів: Ділфері, чи можу я тебе так назвати? Насправді у мене є деякий аналіз ситуації з вашим батьком, але я не знаю, чи готові ви слухати.

Звичайно, графиня м'яко кивнула, не знаючи, на яке запитання відповідає. Просто скажіть це, пане Брандо.

Дуже ймовірно, що з твоїм батьком щось трапилося, відповів Брандо.

Ділфері тихо скрикнула. Брандо побачив, як вона так міцно стиснула підлокітник інвалідного візка, що її руки побіліли від надмірної сили.

Ви хочете негайно повернутися на територію? — спитав Брандо.

Звичайно, Ділфері тихо зітхнув і відповів: Пане Брандо, дозвольте запитати у вашої родини. Якщо твоєму батькові загрожує небезпека, чи ти не зворушишся?

.

Брандо похитав головою: Звичайно, ні, але я не рекомендую вам повертатися назад.

?

Чому?

.

Все дуже просто. Нинішня ситуація вашого батька полягає в тому, що він сидить у в'язниці, або його вже вбили. Брандо побачив, що вираз обличчя Ділфері стає все гіршим і гіршим, тому квапливо продовжив: У першому випадку, як тільки ви повернетеся на територію, ваш батько втратить цінність свого існування.

.

А в другому випадку, як ви думаєте, чи зможете ви помститися за батька, коли повернетеся на територію у своєму нинішньому фізичному стані? Це був би просто додатковий трофей для вашого дядька.

Після того, як Брандо закінчив говорити, він витріщився на графиню, побоюючись, що вона не зможе прийняти це і раптом знепритомніє. Однак Ділфері показав незвичайну силу. Через деякий час вона відповіла: Якщо я помру, чи зможе пан Брандо помститися за мене?

?

Звичайно, Брандо знову похитав головою, але який у цьому сенс? Якщо ви думаєте, що помста може вирішити проблему, чому б вам не помститися самому?

Помститися самому? Ділфері був трохи приголомшений, а потім розхвилювався: Можна? Чи можу я помститися собі в моєму нинішньому стані? Пане Брандо, у вас є ідеї?

Брандо кивнув: Ділфері, ти просто затягуєш своє життя. Ваш нинішній фізичний стан не є незворотнім. Крім того, граф, можливо, і не був убитий, але поки ви живі, у нього буде шанс на порятунок.

.

Графиня мовчала.

?

Брандо побачив, як вона легко вдихнула, я розумію. Чи не могли б ви дати мені трохи часу, щоб подумати про це, пане Брандо?

Щоразу, відповів Брандо, але я також хочу сказати вам, графине, згодні ви чи ні, я не дозволю вам повернутися до Яньбао самого. Будь ласка, повірте, я відповідаю за героїв .

Пане Брандо, ви, Ділфері, не знали, сміятися чи плакати, дякую, пане Брандо. Ви занадто.

Я завжди був занадто, – відповів Брандо, не червоніючи.

.

Саме в цей час він побачив принцесу Грифіну, яка поверталася ззовні. Принцеса, здавалося, закінчила надсилати повідомлення. Вона глянула на них обох. Хоча вона чула їхню розмову, вона не висловлювала жодних думок. Натомість вона сказала лише Брандо.

?

Пане Брандо, чи не могли б ви піти зі мною на зустріч з кимось?

Зустрітися з кимось?

.

Її Королівська Високість кивнула.

Брандо був приголомшений. Він смутно здогадувався, що людина, з якою принцеса хотіла, щоб він зустрівся, може мати якесь відношення до ситуації на Півночі. На даний момент тільки ця справа могла зворушити розум принцеси. Тільки вирішивши проблему на Півночі, будь то Яньбао або майбутнє королівства, все можна було вирішити.

Хто? — спитав він.

.

Архієпископ Вуд.

.

Примітка автора Раптом вибухнув блок Кавена. Я відчуваю, що є мільйон речей, про які варто подумати. Витративши більше доби, я нарешті зумів розібратися з деякими ідеями. Я досі не знаю, що буде завтра. Блок Кавена дуже схожий на тітку Фло, яка має кілька днів щомісяця. Якщо вам подобається ця робота, ви можете прийти . проголосувати за мене. Ваша підтримка – моя найбільша мотивація.

666

Розділ 666

.

Покоївка Едесса стурбовано визирнула з балкона. Небо було блакитне, але під пеленою хмар здавалося, що в гавані, що дедалі важче, стояв якийсь тривожний серпанок. В її очах червоні дахи тягнулися вдалину, а величні будівлі зображували неповторний пейзаж в районі Паша Роуд.

.

Це був показний, вишуканий і комфортний смак дворянства. Але сліди, залишені бурею, все ще залишалися, а зламані гілки на подвір'ї здавалися поганою прикметою.

.

Я знайду когось, хто їх прибере. Людей унизу забагато, — зітхнула Едесса і тихо сказала: Але замість того, щоб сказати це собі, це було більше схоже на запитання.

Вона дивилася на спину чоловіка на балконі. Його темно-каштанове волосся водоспадом спадало на червоний плащ. Краї плаща були обшиті білосніжним хутром, і він звисав до землі.

Едесса, в цьому немає потреби. Все одно не помітю. Ви це знаєте. Не треба бути таким обережним, сказав чоловік, його голос був лагідним, як тече