Читати книгу - "Не вибачу, Уляна Пас"

- Ось, зігрівайся. - поставила чашку на стіл перед ним і хлопець усміхнувся знову. 

- Спасибі, сонце! - відповів. 

Коли я повернулася до барної стійки, то там мене перехопила Діна. Дівчина зацікавлено поглядала на Даню, а я відчула, як всередині наростає роздратування. І чого вона витріщається на мого хлопця? 

- Хто цей хлопець? Ви зустрічаєтесь? - запитала. 

- Так, і живемо разом. - швидко випалила і лише за мить зрозуміла, що ляпнула зайве. Схоже почуття власності повністю затьмарило мені думки.  

- Ого! - заявила Діна. - Пощастило тобі такого красеня знайти. А я то сподівалася, що він твій брат. Як на мене то ви чимось схожі. 

Дівчина пішла працювати,  а я здивовано глянула на Даню, який переглядав щось на своєму телефоні. Невже ми справді схожі? Можливо і таке.. 

Після закінчення роботи ми з хлопцем відправилися не додому, а в цілодобовий супермаркет. Як Даня і говорив,  ми накупили багато продуктів і дещо для мене. Так як після пожежі у мене не залишилося навіть зубної щітки, то довелося купувати усе нове. 

В результаті додому ми поверталися з двома великими пакетами і Даня не дозволяв мені нести жоден з них. Це було дуже приємно і мило. Цей хлопець робив для мене так багато, а я не знала, що потрібно зробити мені, щоб йому віддячити. 

Уже в квартирі я взялася розбирати пакети і ховати продукти в холодильник. Даня тим часом відправився в душ і у мене був час щоб подумати над тим, як поводитися з цим хлопцем далі. У мене не було сумніву у своїх почуттях, я кохала цього хлопця більше за життя, але він... Я боялася, що Даня зі мною через почуття жалості. А що коли він бачить в мені не дівчину, а свою молодшу сестру? Навіть Діна помітила, що ми з ним чимось схожі. 

- Про що думаєш? - несподівано за спиною почувся голос хлопця, а я від переляку випустила з рук пакет з молоком. В результаті він вдарився об землю і молоко забруднило усю підлогу, шафки і мене в тому числі. 

- Ой, я не хотіла! - розгублено вигукнула, але Даня лише розсміявся. 

- Не парся, мала. Біжи в душ, а я швидко усе приберу. - спокійно відповів, а я знову відчула укол тривоги.  

Він знову не розізлився, хоча мав би. Отже, він не може на мене кричати і дратуватися через мою незграбність. 

Під гарячими струменями води я простояла досить довго. Все думала над тим, що в наших стосунках не так, і коли зрозуміла, мало не засміялася. Даня, як і будь – який інший хлопець хотів не лише поцілунків, а я не знала чи була готова дати йому те, що точно могло змінити наші стосунки.  

Одягнувши футболку хлопця я натягнула лише трусики, а бюстгальтер залишила в ванній кімнаті.  Невпевнено попрямувала на кухню і завмерла в дверях. Усе було чисто і жодних слідів недавньої аварії.  

Довелося продовжувати пошуки Дані і я тихенько відправилася до його кімнати. Хлопець знайшовся там. Він сидів на ліжку лише в спортивних штанах і переключав канали. Побачивши мене на порозі він швидко його вимкнув і піднявся на ноги. Я як зачарована спостерігала за його красивими м’язами, і розуміла, що хочу цього хлопця по - справжньому. 

- Що сталося? У тебе такий погляд.. - запитав Даня,  зупиняючись переді мною. 

- Я.. – ну і як можна про таке сказати? Слова крутилися на язику, але сказати хоч щось я не змогла. Саме тому зробила дещо інше - обхопила обличчя Дані своїми руками і поцілувала.   

Хлопець мовчав лише мить, а тоді я відчула його руки у себе на талії,  під футболкою. Ми цілувалися так несамовито наче це був наш перший і останній поцілунок. Я відчувала, що всередині усе горить вогнем від почуттів, але і цього було замало.  

Даня уже не стримувався і зім’явши мої сідниці руками підняв мене вгору. Я ж обхопила ногами його торс і вже скоро футболка полетіла кудись подалі. 

- Ти впевнена, що хочеш цього, мала? - хрипло запитав,  заглядаючи мені в очі. 

А я вже і сама не знала чого хочу, але точно не того щоб ця мить закінчувалася. Саме тому кивнула з останніх сил і хлопцеві цього було достатньо щоб продовжити почате. 

Він обережно поклав мене на ліжко і оглянув голодним поглядом. Зараз він дивився на мене точно не як брат на сестру, отже я все правильно зробила. Поцілунки продовжилися і усе навколо просто перестало існувати. Я не могла думати ні про що інше,  окрім цього хлопця. І цього було достатньо щоб закохатися у нього остаточно і безповоротно.