Читати книгу - "Маша, або Постфашизм"

«почуттям» і абсолютно не думати про долю людства? Нехай вони вважають себе святими — але і ми теж у такому разі вважаємо себе святими, що виходять із вищих спонукань, як і вони. Ми не вважаємо, що у Вищої Контрольної Ради, яка поклала край діяльності цієї купки божевільних, менше совісті. Якщо вже на це пішло, ПКГ — абсолютно безсовісна щодо людини. Що нас обурило: вона навіть не приховує, що їй (вибачте за таке слово) плювати на людину, на те, що станеться з нею, якщо реалізується їхня божевільна ідея.

Г. Р. Тобто якщо стори вийдуть із хлівів і м’ясокомбінатів і поч­нуть жити, в костюмах та краватках, серед нас?

А. Боруа. Ви бачите: сама мова чинить опір тому, щоби висловлювати їхні ідеї. Мова — раціональна, вона є результатом багатовікової мудрості, а ідея — божевільна. Створюється відразу ж враження жаху й абсурду.

Г. Р. Не зрозуміло, що вони будуть робити, як жити, чи здатні жити в новому статусі?

А. Боруа. Про це фанатик теж не думає. Безвідповідальність не тільки щодо людей. Безвідповідальність щодо сторів. Але голов­не — м’яко кажучи, нічого не ясно. Не є очевидним, що «стори — це люди». Так, для ПКГ це — аксіома. Але для нас — щонайбільше матеріал для багаторічних досліджень.

Г. Р. Ви справді допускаєте, що вони можуть мати рацію?

А. Боруа. Я так не думаю. Проте я намагаюся максимально виходити з їхніх позиції. З припущення: «А що, як насправді так є»? Я намагаюся виходити з того страху «відкрити в собі людожера», який є основною зброєю пропаганди ПКГ. І ось, виходячи з цього страху, «допускаючи неможливе», я починаю аналізувати — розумом — факти. І що ж я бачу? Елементарний здоровий глузд, елементарний досвід спілкування зі сторами заперечує таке припущення. Для мене, як і для всіх людей планети, очевидно, що стор — не людина. Він тварина. Звичайно, він походить від людини, між мною і стором є, висловлюючись мовою ПКГ, «жахлива схожість». Але хіба в якомусь сенсі ми не «страшно схожі» на будь-яку тварину, особливо якщо це ссавець? Хіба, порівнюючи серце, печінку, статеві органи, що належать людині і, скажімо, мавпі, коню, корові, ми не менше «жахаємося схожістю»? Всі тварини дихають, як і ми, у них, як і в нас, б’ється серце. І яєчники виробляють — як і у нас — яйцеклітини. Але ж цей «жах схожості» не є підставою для стирання межі між «людиною» і «твариною»! Така втрата була би божевіллям, кінцем людини.

Г. Р. Пане Голово, повернемося до питання про долю «затриманих». Чи затримано Дормана, інших керівників ПКГ, що з ними буде?

А. Боруа. Пана Дормана поки що не виявлено. Як і багатьох його соратників. Думаю, їхнє затримання — справа часу. Що буде зі затриманими — питання дуже складне. Ми самі поки що не знаємо, що з ними робити. Ми думаємо. Зараз затриманих поміщено у спеціальному будинку під охороною.

Г. Р. Під охороною?

А. Боруа. Я розумію, що це не може не шокувати певну частину суспільства. Людина не може «охороняти» людину.

Г. Р. Це відразу ж ніби переводить тих, кого «охороняють», у роз­ряд якихось «сторів»... Або повертає в історичну епоху, коли було дві раси людей: «вища», правляча, і «нижча»... А ми ж сьогодні живемо в постісторії...

А. Боруа. Як усім відомо, «вища» раса давно отримала ім’я «людини», й ось уже не одне тисячоліття жодної іншої раси людей на Землі немає і бути не може. Ми чудово розуміємо, що своїми вимушеними діями самі шокуємо суспільну свідомість. Але ми сподіваємося на розуміння і підтримку. Тому я й даю це інтерв’ю. Будівля, в якій перебувають затримані (ви бачите її зображення на фото. — Г. Р.), нічим не нагадує хлів. У ній є все необхідне для життя, гідного людини. Наша мета — не на свободу людини зазіхати, а змусити людей, які останнім часом провадили надзвичайно активну руйнівну роботу, схаменутися. Навіть якщо вони перебувають під владою свого божевільного (на наш погляд) переконання, вони повин­ні взяти на себе відповідальність за все, що вони роблять і до чого закликають. Тоді не ми, але їхній власний розум буде ставити межі їхній божевільній активності.

Г. Р. Дякую, пане Голово, за інтерв’ю.

Маніфестації на підтримку рішення Вищої Контрольної Ради

Сьогодні вранці по всій планеті відбулися маніфестації на підтримку рішучих дій ВКР. Люди, які виступали на мітингах, в один голос заявляли, що неконтрольована пропаганда божевільних ідей руйнує громадський порядок і завдає непоправної шкоди щоденному життю людини. Як повідомляють наші кореспонденти, люди обурені безвідповідальністю купки «великих гуманістів». «Наші далекі предки з історичної епохи, — сказала нашому кореспондентові сімдесятирічна пані Еліза Дитрих із Департаменту Німеччини Євразійського Штату, — були ситі по горло “благородними” ідеями християнських інквізицій, комуністів, фашистів та інших фанатиків. Невже нашим дітям і внукам знову нав’яжуть “боротьбу за благородні ідеї” і ввергнуть їх в історичні часи? Я не вірю в усе це “благородство”! Воно, врешті, несе руйнування, хаос і страждання».

А ось що заявив сорокарічний Енрико Пакаліні з півдня Департаменту Італії того самого Штату (в приморському містечку Варенто на мітинг зібралося близько двох тисяч осіб): «Ось я дихаю повітрям — я ж споживаю мільйони бактерій, мікроорганізмів! Чи не повинна моя совість “не спати”? Адже життя мікроорганізму нічим не гірше за моє. Ви бачите, до якого ідіотизму нас, розумних людей, можуть довести. Усі ми люди совісні, але совість повинна бути нормальною, а не хворою, проявом хворої людської психіки. Може, мені не ходити в поле? Адже я, ступаючи, знищую стільки ­квіток, трав! Може — не їсти моркви, редиски? Адже вони теж жити хочуть! У що всі ці дормани хочуть перетворити людину? У сміхотворну “повітряну” істоту, що не має права харчуватися навіть і “повітрям”? ВКР просто була притиснута до стінки нападками цієї купки безумців. Давно пора було відповісти на їхні нахабні атаки. Адже вони жахливо агресивні: а хто їм дав право на агресію? Подивіться, які вони всі злі: вже саме це викриває їхні “праведність” і “святість”».

Редакція ГР і надалі планує публікувати відгуки на рішення Вищої Контрольної Ради, намагаючись відобразити якнайширший спектр думок і поглядів.

З ГАЗЕТИ

Пошук Істини

27 червня 3899 року

З Правдою вирішено покінчити

Цей номер виходить на сірому папері та в урізаному вигляді, оскільки Вища Контрольна Рада Рейха — порушуючи Конституцію Рейха — скоїла безпрецедентний злочин проти людини та її свободи (що одне і те ж). Учора «заарештували» (саме цим словом у минулому означували насильницьке обмеження свободи пересування) головного редактора нашої газети пана Т. Дубова, а також ряд інших наших працівників. Будівлю редакції опломбовано.