Читати книгу - "Спадок з бонусом, Інна Земець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
За вечерею пристала до Назара, що потрібно в один день і Веніаміна і Марка навідати.
- Якщо ненадовго - тепер може і відпущу, - невдоволено промовив він.
- А був варіант, що не пустиш?
- Звісно. Якщо ховаєшся, то ховайся гарно. Не варто зайвий раз ризикувати. Але знаю, що Марк собі охорону пристойну найняв, тепер можемо завітати, тільки я поруч теж буду.
- Назар, це недоречно трохи. Не кажи, що ти знаєш про їх стосунки, будь ласка.
- Та наче і окрім того є з ним про що побалакати.
- Тоді просто про фото нічого не питай.
- Чого? Казала ж, йому ж ніби до того байдуже?
- Казала, бо його слова цитувала, та сама у це не вірю. Те що з принципу на шантаж не піддався – цілком переконливо та реалістично, але особисте йому важливе як і Ігнату, інакше б і наш шлюб не дозволив і до мене такий приязний не був.
І чого знову чорти Назару всередині кишки крутять? Напнув на мармизу невдоволення, не розмовляє, а уїдливо крізь зуби по слову цідить.
- Ага, знаю вже його славнозвісну приязність, на власні очі бачив.
Ще язика прикусить, так виразно щелепами рухає.
- От чого він так тебе бісить? Навіть імені його уникаєш – вже не вперше помічаю.
- А чого мені його любити? У спадок? Так то ще гірше за кляті братові гроші.
- Ти брата засуджуєш?
- Ні, просто смаків не поділяю. Зовсім, - відрубав він і почав посуд прибирати. - Щодо чоловіків. Щодо жінок, його смаки під старість як мої стали, добре що Ігнатові лиш практичні та платонічні.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спадок з бонусом, Інна Земець», після закриття браузера.