Читати книгу - "Брехня, Надія Борзакова"

- Я в повному порядку, - серйозно відповів він за хвилину, - Це просто дрібні наслідки.

- Хочу, щоб ти знав - Дерек обов'язково спробує ....

- Знаю, сьогодні в ментвці вже був, - перебив він.

- І що? - я охолола.

 - Бабла заніс і все чікі-піки. Йому тут не Варшава, маленька. Але приємно, що ти переживаєш ... Не за нього.

- Просто не хочу ніяких проблем. А ні собі, а ні іншим.

- Як завжди.

Залишок шляху до мого будинку було подолано в мовчанні. Воно було і напруженим і якимось затишним одночасно. Артем попросив висадити його не заїжджаючи у двір «щоб не дратувати твоїх». Коли я пригальмувала просто попрощався і вийшов. А я, намагаючись ігнорувати те, як тремтять руки на кермі, почала обмірковувати що збрешу батькам про раптово відремонтовану автівку.