Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Я втомився від тебе, Надія Борзакова 📚 - Українською

Читати книгу - "Я втомився від тебе, Надія Борзакова"

413
0
13.02.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Я втомився від тебе" автора Надія Борзакова. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:

- М-мне документи треба заповнити, - заїкаючись почала я, спробувавши перешкодити сварці, що починається.

На щастя, пацієнт перевів увагу на мене. Або не на щастя. Тому що вогники, що знову спалахнули в його горіхово-карих очах заважали зосередитися. Дуже дуже сильно, але я намагалася це зробити. Бракувало ще щоб на мене Пилип Вікторович поскаржився...

Отже, його звали Володимир Вадимович Сорокін. Дурне прізвище і зовсім йому не підходить. Такому б звучне якусь… Мужнє.

Зберися, Оленко! Зберися заради бога і не ганьбися.

Тридцять років…

- Не одружений, дітей нема. Номер телефону…

Він потішався. Причому відверто. Або загравав зі мною. І точно бентежив мене так сильно, ніби мені не двадцять три роки, а п'ятнадцять і я на першій своїй шкільній дискотеці спілкуюся з гарним старшокласником, а не заповнюю документи пацієнта у “швидкій допомозі”.

- А тебе як звуть? - спершись ліктями об коліна, схилився так, що наші обличчя опинилися за кілька сантиметрів один від одного.

- Олена... Тобто, це не має значення, Володимире Вадимовичу, - заторохтіла я, відсуваючись. - Відкиньтесь, будь ласка, на спинку крісла. Вам не можна напружуватися, у вас струс.

- Поруч із тобою важко не напружуватися, Олено, - повністю ігноруючи невдоволене пихкання Пилипа Вікторовича, сказав він з очевидним натяком.

Ой, лишенько, щокам як спекотно. І серцю. І всьому тілу.

Постаравшись надати обличчю якомога суворішого виразу, я вдала, що заповнюю бланк. Все, більше не дивилася на цього Сорокіна. Зате він на мене – так. Але, на щастя, мовчав.

- Приїхали, - буркнув Пилип Вікторович, який теж мовчав усю решту дороги і теж дивився на мене. Прям свердлив поглядом.

Він трохи заспокоївся, та не повністю. А пацієнт взагалі не охолонув, це було видно. Йому правда не все одно на те, як зі мною спілкується лікар? З якого дива?

- Що застигла? Іди дізнайся, чи вільне мрт, - розпорядився Пилип Вікторович і я кинулася виконувати.

Кабінет мрт виявився вільним. Передавши пацієнта колегам, ми попрямували до кімнати відпочинку. Там було пусто, всі бригади на виїзді. Щоб приховати ніяковість від ситуації на виклику, я заметушилася. Чайник поставила, коробочку з пакетами чаю дістала.

- Оленко, ти вуха не розвішуй, - незнайомо добродушним голосом сказав Пилип Вікторович, - Такі, як він, мажори зажерті, поматросять і кинуть, запам'ятай.

Я поглянула на лікаря. Він уперше зі мною так говорив - по-доброму, навіть якось по-батьківському.

- Я не розвішую!

- От і розумниця, принцеско, - знову повернув він свій колишній тон. - Чайку завариш?

- Звісно.

Від його слів стало не по собі. Соромно за свою непрофесійну поведінку і що він це помітив. І той хлопець також. А ще… Адже він має рацію. З першого погляду на цього Сорокіна зрозуміло, хто він такий. Весь у брендах одягнений, годинник дорогий, смартфон останньої моделі. Я це все крадькома встигла роздивитись доки їхали. Зрозуміло як такі можуть поставитися до звичайних дівчат на зразок мене. І, може, він узагалі одружений. Дорослий все ж таки….

От і не думай про нього, Оленко. Забудь і все!

1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я втомився від тебе, Надія Борзакова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я втомився від тебе, Надія Борзакова"