Читати книгу - "Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле, Ілсе Санд"

Ти заслуговуєш на кращого чоловіка, Лоне. На такого, який кохатиме тебе більше, ніж я. Бажаю тобі всього доброго.

Щиро,

Якоб

Дописавши листа, Лоне прочитала його сама собі вголос. Потім попросила подругу зачитати його ще раз. Вона відчула, що лист дав їй певну розраду, хоч вона й написала його сама. До того ж, вона збагнула, як шалено їй хотілося, щоб Якоб визнав, яким вагомим був її внесок у їхні стосунки, попри все.

А ось лист, який Елен написала собі від імені колишньої найкращої подруги:

Люба Елен,

я сумую за часом, що ми колись проводили разом. Як щодо екскурсії до Копенгагена в моїй компанії?

Щиро твоя,

Гелле

Коли Елен прочитала листа вголос, то відчула, що готова пристати на цю пропозицію, якби вона справді прийшла від Гелле, і почала розмірковувати, що б сама могла зробити, аби поновити їхню дружбу.

Лене написала собі листа від матері:

Дорога Лене,

я розумію, що ти сердишся. Те, що сталося, не можна назвати нормальним. Я б дуже хотіла все залагодити. Ти зможеш мені пробачити?

З любов’ю,

мама

Коли Лене прочитала собі вголос цього листа, то збагнула, що для неї було б дуже важливо, якби мати визнала провину за те, що Лене довелося пережити в дитинстві. Вона відчула, що готова була б пробачити матір, якби та про це попросила.

  Поговоріть із фотографією

Не всім подобається писати листи. Якщо це про вас, то ви натомість можете знайти фото людини, стосунки з якою вам хочеться проаналізувати. Сядьте перед фотографією. Висловіть усе, що вам кортить сказати, людині на фото. Можете використати список запитань для натхнення зі с. 32.

Якщо хочете зрозуміти, що ви самі відчуваєте до цієї особи, подивіться на зображення — і спробуйте витягти з глибини душі те, що вам дуже хочеться почути від цієї особи. Це може бути щось геть нереалістичне. Зараз треба дослідити ваші бажання й сподівання, а не те, чи здатна інша людина їм відповідати.

  Ваші слова можуть відкрити шлях до нового розуміння

Вираження власних почуттів спроможне дати відчуття вивільнення — навіть якщо це лише лист або розмова з фотографією. Допоки думки блукатимуть лише у вашій голові, нічого не зміниться. Але якщо ви їх озвучите, станеться дещо нове. Ви можете помітити, що, пишучи листа або розмовляючи з фотографією, досягаєте чистоти й близькості стосунків. Або ж ви раптом відчуєте, яка важлива вам ця особа, — і тоді спроба зробити щось задля того, щоб стосунки поновилися, стане ще більш нагальною.

Вправа

Напишіть прощального листа. Нижче побачите список запитань, які можуть вас надихнути. Якщо ж захочете писати про щось інше — це також добре. Головне — те, що ви пишете, має йти від серця.

Запитання для натхнення під час написання прощального листа

1. Що доброго ви втратите?

2. За що ви хочете подякувати?

3. Що для вас є неприємним у цих стосунках?

4. Від чого вас позбавить прощання?

5. Що ви хотіли отримати від цієї особи в минулому?

6. Який внесок у ці стосунки зробили особисто ви (наприклад: «Думаю, що ти була щаслива, коли я…» або «Гадаю, твій біль зменшився, коли я…»)?

7. Чого б вам хотілося отримати більше?

8. Як гадаєте, чому завершилися ваші стосунки?

9. Що б вам хотілося зробити разом із цією особою сьогодні?

10. Чого вам забракло в цих стосунках?

11. Чого ви бажаєте цій людині?

Напишіть листа собі від іншої особи. У цьому листі має бути все те, що ви б хотіли почути від цієї особи.

Або, навпаки, можете взяти фото людини, попрощатися з нею й уявити, що саме вам хотілося б почути від неї.

  Підсумок розділу 2: Дайте раду своїм думкам, бажанням і почуттям

Важливо дати собі раду — точно визначити, що саме ви відчуваєте до людини, стосунки з якою хочете пропрацювати. Що вам потрібно сказати? Що необхідно почути? Як воно буде, якщо все відпустити?

Якщо глибоко зануритися у вправу прощання, можна звільнитися для того, щоб почати роботу над собою, і тоді відкритість та довіру буде значно легше відновити.

Іноді у стосунках так буває: якщо ми чіпляємося за людину — вона повертається до нас спиною, але якщо відпускаємо її — вона повертається до нас обличчям, стає чуйною і бажає зблизитися.